Ліснянська, Н. В. Роль оксидативного стресу в патогенезі хронічного ентероколіту на фоні експериментального діабету [Текст] / Н. В. Ліснянська // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557 MeSH-головна: ЭНТЕРОКОЛИТ (патофизиология, этиология) СТРЕПТОЗОТОЦИН (вредные воздействия) Анотація: Вступ. У медичній літературі є достатня кількість публікацій, які повідомляють про взаємозв’язок між запальними захворюваннями кишечника, колоректальним раком і цукровим діабетом 2 типу, поряд із запаленням і дизбактеріозом [11, 14, 16, 23, 24]. Існуючі дані дозволяють стверджувати, що, з одного боку, діабет є вагомим фактором у патогенезі захворювань кишківника, а з іншого – хронічні захворювання кишечника асоціюються з ЦД. Тому, метою нашого дослідження було оцінити зміни окиснювальних процесів в сироватці крові і тканинах тонкої кишки щурів при розвитку хронічного ентероколіту на фоні цукрового діабету, викликаного стрептозотоцином, за показником окисної модифікації білків. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на 106 білих нелінійних самцях-щурах. Цукровий діабет (СТД) моделювали шляхом однократного внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину. Хронічний ентероколіт (ХЕК) був відтворений шляхом вільного доступу до тварин 0,5 % розчину карагінану у питній воді протягом 1 місяця. Ступінь окисної модифікації протеїнів визначали за методом, який полягає в утворенні альдегідних й кетоних груп, які взаємодіють із 2,4-динітрофенілгідразином з утворенням 2,4-динітрофенілгідразонів. Результати досліджень та їх обговорення. За результатами власних досліджень доведено, що вміст кетопохідних нейтрального характеру, що реєструються при довжині хвилі 370 нм, перевищував контрольні значення у 2 і 3 дослідних групах на 7,5 % (р0,05) і в 4 - на 15,0 % (р0,01). Рівень ОМБ основного характеру у сироватці крові, що реєструються при довжині хвилі 430 нм, статистично значимо зростав при СТД на 91,6 %, при ХЕК – на 64,5 %, та при їх поєднанні – на 166,9 % (табл. 1). В тканинах тонкої кишки концентрація ОМБ370 також зростала у всіх дослідних групах стосовно контролю, зокрема, в 2 і 3 групах на 26,8 %, у 4 – на 82,1 % (р0,01). Вміст альдегідопохідних основного характеру, що реєструються при довжині хвилі 430 нм, підвищувався як при СТД, так і при ХЕК в середньому на 46,0 %, тоді як при ХЕК на фоні СТД – на 151,4 %. Висновок. За умови хронічного ентероколіту на фоні цукрового діабету підвищується окисна модифікація білків, яка характеризується зростанням аліфатичних альдегідо- і кетондинітрофенілгідразонів нейтрального й основного характеру в сироватці крові і тканинах тонкої кишки з переважанням явищ фрагментації білків (р0,05). Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |