Некрут, Д. О. Рівень інсуліноподібного фактора росту-1 та гідроген сульфіду в щурів з неалкогольною жировою хворобою печінки, асоційованою з гіпергомоцитеїнемією [Текст] / Д. О. Некрут, Н. В. Заічко, О. Б. Струтинська // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 40-46. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557 MeSH-головна: ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ (патофизиология) НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ (патофизиология) СЕРОВОДОРОД (вредные воздействия) ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I (вредные воздействия) Анотація: Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) - хронічне захворювання, що об’єднує низку морфологічних змін - стеатоз, стеатогепатит, стеатофіброз та цироз печінки. Розвиток НАЖХП часто супроводжується підвищенням рівня гомоцистеїну, з іншого боку гіпергомоцистеїнемію (ГГЦ) вважають самостійним чинником стеатозу та фіброзу печінки. Важливу роль в регуляції функціонального стану печінки відіграють IGF-1 та газотрансміттер гідроген сульфід (H2S), але їх роль в патогенезі НАЖХП, асоційованої з ГГЦ, залишається не визначеною. Мета дослідження:визначити рівень IGF-1 в сироватці крові та вміст H2S в печінці у щурів з НАЖХП, індукованою високожировою дієтою (ВЖД) та її поєднанням з ГГЦ. Методи дослідження. Досліди проведено на 56 білих щурах-самцях. Тварини були розподілені на 4 групи: група 1 та група 2 отримували стандартну дієту, група 3 та група 4 отримували ВЖД упродовж 60 діб. Щурам груп 2 та 4 щоденно вводили тіолактон гомоцистеїну (100 мг/кг в/шл). Визначали рівень гомоцистеїну та IGF-1 в сироватці крові, а також вміст H2S в печінці щурів. Результати й обговорення. Застосування ВЖД, тіолактону гомоцистеїну і особливо їх поєднання викликає зниження рівня IGF-1 в сироватці крові та вмісту H2S в печінці щурів. У щурів з НАЖХП, асоційованою з ГГЦ, вміст H2S в печінці та IGF-1 в крові були достовірно нижчими на 22,6 та 32,2%, ніж у щурів з ізольованою НАЖХП. Рівень гомоцистеїну обернено корелював з рівнем IGF-1 в крові та рівнем Н2S в печінці (r= -0,68, -0,73, р0,01). Дефіцит антифіброзних медіаторів IGF-1 та H2S може бути чинником прогресування НАЖХП, асоційованої з ГГЦ. Висновки. 60-добове застосування ВЖД або тіолактону гомоцистеїну викликає зниження рівня IGF-1 в сироватці крові та вмісту H2S в печінці, але найбільш суттєвий дефіцит цих медіаторів формується при поєднанні ВЖД з ГГЦ. Дод.точки доступу: Заічко, Н. В.; Струтинська, О.Б. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |