Півторак, К. В. Корекція інсулінорезистентності у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки з надлишковою масою тіла та ожирінням [Текст] / К. В. Півторак, Н. А. Шевчук, Н. А. Півторак // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2019. - Т. 23, № 3. - С. 87-95. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903 MeSH-головна: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ ОЖИРЕНИЕ ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ ВЕС ИЗБЫТОЧНЫЙ Анотація: Мета роботи — визначити вплив комплексної терапії тіотриазоліну та L-лізину есцинату на інсулінорезистентність у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) з надлишковою масою тіла та ожирінням. Матеріал і методи. Обстежено 135 хворих на НАЖХП з надлишковою масою тіла та ожирінням, з них 46 — з надмірною масою (ІМТ-25–29,9 кг/м2), 34 — ожирінням I ступеня (ІМТ-30–34,9 кг/м2), 20 — ожирінням II ступеня (ІМТ-35–39,9 кг/м2). Нормальну масу тіла (ІМТ-18–24,9 кг/м2) мали 35 пацієнтів. Обстежено також 20 практично здорових осіб. Вік обстежених варіював, медіана — 55 років (міжквартильний розмах Q1-Q3 від 40 до 61 року). Верифікація діагнозу НАЖХП проводилася відповідно до рекомендацій уніфікованого клінічного протоколу. Результати. При додатковому призначенні тіотриазоліну та L-лізину есцинату концентрація АЛТ зменшилася в 1,81 раза до 38,16 (29,00–47,25) МО/л, АСТ в 1,70 раза до 35,76 (36,00–48,25) МО/л, а ГТТП — у 2,12 раза до 26,82 (24,00–30,25) МО/л, порівняно з показниками до лікування та наближалися до показників у практично здорових осіб. Індекс НОМА знизився в 1,98 раза (при нормальній масі тіла), в 1,96 раза (при надлишковій масі тіла), у 2,35 раза (при ожирінні І ступеня), у 2,38 раза (при ожирінні ІІ ступеня). Додаткове призначення тіотриазоліну та L-лізину есцинату суттєво вплинуло на рівень інсуліну. Порівняно з періодом до лікування рівень інсуліну статистично значуще знизився не тільки у хворих на НАЖХП з надлишковою масою та ожирінням, а й у пацієнтів з нормальною масою тіла. Порівняно з базовою терапією рівень інсуліну у хворих на НАЖХП знизився на 22,37–40,54%. Індекс Caro після лікування збільшувався, що свідчить про позитивний вплив лікування на наявність інсулінорезистентності. Висновок. Комплексна базова терапія з додатковим застосуванням тіотриазоліну та L-лізину есцинату сприяє зменшенню інсулінорезистентності у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки з надлишковою масою тіла та ожирінням. Дод.точки доступу: Шевчук, Н.А.; Півторак, Н.А. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |