Ротація протеза молочної залози та якість життя пацієнток після аугментаційної мамопластики [Текст] / В. Г. Мішалов [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 54-59
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ (использование, методы)
ИНОРОДНОГО ТЕЛА МИГРАЦИЯ (диагностика, профилактика и контроль, психология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ (психология)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: Мета роботи — оцінити якість життя (ЯЖ) пацієнток після первинної субмускулярної аугментаційної мамопластики (САМ) протягом 1 року залежно від наявності і ступеня ротації протеза молочної залози (РПМЗ). Матеріали і методи. Робота виконана на базах кафедри хірургії №4. У дослідження ввійшли 170 жінок, у яких оцінювали ЯЖ до операції та через 1 рік після САМ за допомогою міжнародного опитувальника MOS­SF­36. Пацієнток поділили на дві групи: група порівняння — 94 жінки, яким виконано САМ традиційним методом, основна група — 76 жінок, яким виконано САМ за розробленою методикою укріплення верхнього полюса субмускулярної неокишені. Референтні значеня показників ЯЖ отримано у 30 жінок. Пацієнтки в досліджуваних групах статистично значуще не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, масою протезів, часткою жінок, які раніше були вагітними і вигодовували грудьми. Кінцевою точкою дослідження була ЯЖ через 1 рік після САМ за міжнародним опитувальником MOS­SF­36; проміжною точкою — частота РПМЗ через 1 рік після САМ. Результати та обговорення. Показники ЯЖ до операції у жінок обох груп статистично значуще не відрізнялися між собою та від референтних значень. Через 1 рік після САМ у групі порівняння діагностовано ротацію 143 (76,1%) протезів, в основній групі — 46 (30,3%) (р=0,001). Також виявлено відмінності за ступенем РПМЗ (р=0,001) за рахунок відсутності в основній групі клінічно значущої РПМЗ (90° і більше) порівняно з 13 (13,8%) випадками РПМЗ у групі порівняння (р=0,001). Через 1 рік після операції в досліджуваних групах збільшилися середні значення всіх показників ЯЖ. Показники ЯЖ в основній групі були статистично значуще кращими, ніж у групі порівняння, окрім показника фізичного функціонування. Відмінності між групами зумовлені наявністю в групі порівняння жінок із клінічно значущою РПМЗ. Так, за наявності клінічно значущої РПМЗ всі показники ЯЖ статистично значуще нижчі, ніж у жінок без клінічно значущої РПМЗ (всі р0,01). Висновки. Клінічно значуща РПМЗ суттєво погіршує ЯЖ пацієнток через 1 рік після САМ. У таких жінок статистично значуще нижчі показники психічного та фізичного компонентів здоров’я порівняно з жінками без РПМЗ. САМ у віддалений період забезпечує покращення ЯЖ пацієнток за умови відсутності клінічно значущої РПМЗ. Розроблена методика профілактики РПМЗ після САМ асоціюється зі статистично значуще кращими показниками ЯЖ порівняно з класичною методикою за всіма шкалами психічного компонента здоров’я та за двома шкалами фізичного компонента здоров’я.


Дод.точки доступу:
Мішалов, В. Г.; Захарцева, О. І.; Храпач, В. В.; Маркулан, Л. Ю.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)