Кривченя, Д. Ю. Петля легеневої артерії: діагностика та хірургічне лікування [Текст] / Д. Ю. Кривченя, Є. О. Руденко // Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 27-36. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ (аномалии, патофизиология, хирургия) АОРТА ГРУДНАЯ (аномалии, патофизиология, хирургия) ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ (диагностика, хирургия, этиология) ТРАХЕИ СТЕНОЗ (диагностика, хирургия, этиология) Анотація: Мета роботи — вивчити досвід хірургічного лікування ізольованої та асоційованої з вадами трахеї і серця петлі легеневої артерії, проаналізувати лікувальну тактику, ускладнення та методи їх корекції. Матеріали і методи. Для діагностики використано езофагографію, цифрову субтракційну ангіографію, трахеобронхоскопію та ехокардіографію. Хірургічне лікування застосовували в усіх випадках, незважаючи на вік пацієнтів та асоційовані вади. Результати та обговорення. Протягом 35річного періоду (1982—2017 рр.) 93 пацієнти з різними варіантами судинного кільця були прооперовані в одному центрі. Більшість пацієнтів були раннього віку (n=75; 80,6%). З них 8 (8,6%), які мали петлю легеневої артерії, залучили в дослідження. Один з них мав подвійне судинне кільце, утворене петлею легеневої артерії та подвійною дугою аорти. Вік пацієнтів на момент операції становив від 21 дня до 24 місяців (у середньому (12,9±2,3) доби, медіана 12,5), маса тіла — від 3,7 до 12,5 кг (у середньому (9,6±0,9) кг, медіана 9,3 кг). Четверо пацієнтів мали ізольовану петлю легеневої артерії (перша група), інші четверо — асоційовані вади трахеї або серця (друга група). Асоційовані вади охоплювали повні хрящові кільця трахеї (n=4), дефект міжшлуночкової перегородки (n=1), подвійне судинне кільце й тотальний аномальний дренаж легеневих вен (n=1). Ізольована петля легеневої артерії була коригована доступом через ліву торакотомію без штучного кровообігу. Судинний анастомоз формували за методикою «риб’ячого рота» для запобігання післяопераційному стенозуванню. У випадках асоційованого стенозу трахеї та септального дефекту серця корекцію виконували через стернотомію в умовах штучного кровообігу. Корекцію стенозу трахеї проводили шляхом резекції трахеї або ковзної трахеопластики. У пацієнта з подвійним судинним кільцем та аномальним дренажем легеневих вен корекцію проводили стадійно: процедура Рашкінда, потім роз’єднання подвійної дуги аорти і реімплантація легеневої артерії. Частота виживання в першій групі — 100%, тоді як у другій групі троє пацієнтів померли, у тому числі пацієнт із подвійним судинним кільцем. Загальна летальність становила 37,5%. Стеноз судинного анастомозу в одному випадку був коригований балонною дилатацією. Висновки. Ізольована петля легеневої артерії може бути коригована доступом через ліву торакотомію без штучного кровообігу, тоді як у разі асоційованих вад корекцію слід виконувати через стернотомію в умовах штучного кровообігу. Судинний анастомоз за методикою «риб’ячого рота» ефективний у запобіганні стенозуванню. Балонна дилатація стенозованого анастомозу легеневої артерії дає змогу відновити кровообіг лівої легені. Асоційовані вади серця і трахеї істотно підвищують летальність у пацієнтів з петлею легеневої артерії. У разі асоційованих вад серця доцільна симультанна корекція внутрішньосерцевої гемодинаміки та декомпресія респіраторного тракту. Дод.точки доступу: Руденко, Є. О. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |