Особливості цитопротекції слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки у підлітків з хронічним гастродуоденітом на фоні харчової гіперчутливості [Текст] / В. С. Березенко [та ін.] // Здоровье ребенка. - 2018. - Т. 13, № 8. - С. 7-12. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ (диагностика, осложнения, патофизиология) ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ (осложнения, патофизиология) КОМОРБИДНОСТЬ ПОДРОСТКИ КЛЕТКИ БОКАЛОВИДНЫЕ (патология) ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА (патология, патофизиология) БРУННЕРОВЫ ЖЕЛЕЗЫ Анотація: Актуальність. В наш час залишаються недостатньо вивченими цитопротективні властивості шлунково-кишкового тракту у дітей з хронічним гастродуоденітом на фоні харчової гіперчутливості. Метою нашого дослідження стало оцінити стан цитопротективного потенціалу слизових оболонок (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки у підлітків з хронічним гастродуоденітом на фоні харчової гіперчутливості шляхом визначення рівня трефоїлового фактора 1 (TFF-1) у слизовій оболонці шлунка і TFF-2 слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки імуногістохімічним методом. Матеріали та методи. Дослідження проведено 50 підліткам (віком від 12 до 17 років), з яких у I групі було 64 % (n = 32) з хронічним гастродуоденітом, поєднаним з харчовою гіперчутливістю, у II групі — 36 % (n = 18) дітей з хронічним гастродуоденітом без харчової гіперчутливості. Всім дітям виконано морфологічне та імуногістохімічне дослідження біоптату з визначенням TFF-1 та TFF-2. Оцінка експресії TFF-1 та TFF-2 пептидів проводилась за бальною шкалою за кількістю забарвлених клітин епітелію залоз антрального відділу та келихоподібних клітин у полі зору при збільшенні в 40 разів: 0 балів — відсутнє забарвлення, 1 бал — 30 % забарвлених клітин, 2 бали — 30–70 % забарвлених клітин, 3 бали — 70–100 % забарвлених клітин. Результати. Виражена експресія TFF-1 (3 бали) у слизовій шлунка мала місце у підлітків обох груп. За результатами проведеного дослідження, у 62,5 % (n = 20) дітей І групи та у 22 % (n = 4) підлітків ІІ групи в СО дванадцятипалої кишки було відсутнє забарвлення келихоподібних клітин (0 балів) (?2 = 7,5; p = 0,008). Слабка експресія (1 бал) мала місце у 34,5 % (n = 11) дітей І групи та у 67 % (n = 12) дітей II групи (?2 = 4,84; p = 0,03). За результатами статистичного аналізу група дітей з харчовою гіперчутливістю має в 17 разів вищі шанси на виникнення атрофічних зміни слизової дванадцятипалої кишки. Висновки. У дітей з харчовою гіперчутливістю знижені цитопротективні властивості слизової оболонки дванадцятипалої кишки, про що свідчить відсутність експресії TFF-2 пептиду. Також вірогідно частіше виникають мікроерозії, зменшення кількості крипт та бруннерових залоз в СО дванадцятипалої кишки у групі дітей з харчовою гіперчутливістю при відсутній або слабкій експресії TFF-2 пептиду (р 0,05). Дод.точки доступу: Березенко, В. С.; Кротевич, М. С.; Богданова, Т. А.; Замула, В. В.; Козинкевич, Г. Е. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |