Вакуленко, Л. І. Медикаментозна корекція ендотеліальної дисфункції в дітей із хронічним пієлонефритом [Текст] / Л. І. Вакуленко // Здоровье ребенка. - 2018. - Т. 13, № 7. - С. 67-73. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ (действие лекарственных препаратов, патофизиология) ПИЕЛОНЕФРИТ (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология) АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ (терапевтическое применение) АРГИНИН (терапевтическое применение) ДЕТИ Анотація: Актуальність. Своєчасна й достатня медикаментозна корекція ендотеліальної дисфункції в дітей із хронічним пієлонефритом визначає ефективність запобігання його прогресуванню, покращення серцево-судинного й ниркового прогнозу. Мета: вивчення ефективності різних схем медикаментозної корекції ендотеліальної дисфункції в дітей із хронічним пієлонефритом. Матеріали та методи. Обстежено 37 дітей віком 11–17 років із хронічним пієлонефритом поза періодом загострення. Перша група (17 пацієнтів) отримувала базисну терапію хронічного пієлонефриту, що включала інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) еналаприл; друга група (20 пацієнтів) крім стандартної терапії з іАПФ отримувала внутрішньовенну інфузію L-аргініну, а потім його пероральний розчин. Результати. У пацієнтів першої групи зареєстровано тенденцію до збільшення без вірогідної відмінності від стану до лікування значень діаметра плечової артерії в спокої (2,4 ± 0,1 мм), у фазу максимальної вазодилатації (2,9 ± 0,1 мм). Приріст діаметра плечової артерії після лікування вірогідно збільшився порівняно зі значенням до лікування (12,00 ± 0,39 мм). Лінійна швидкість кровотоку в стані спокою зменшувалась статистично незначуще (146,90 ± 1,13 см/с). У пацієнтів другої групи зареєстровано вірогідне збільшення порівняно з вихідним значенням діаметра плечової артерії в спокої (2,80 ± 0,13 мм) і у фазу максимальної вазодилатації (3,40 ± 0,14 мм). Приріст діаметра плечової артерії після лікування вірогідно не відрізнявся від фізіологічної норми (17,20 ± 0,41 мм). Лінійна швидкість кровотоку в стані спокою наближалась до значення в групі контролю без вірогідної різниці (141,20 ± 1,16 см/с). У цілому покращання функціонального стану ендотелію судин відбулося в групах на 26,9 і 47,8 % відповідно. Висновки. У хворих на хронічний пієлонефрит без проявів хронічної ниркової недостатності є ефективною монотерапія іАПФ еналаприлом. Для хворих, які мають прояви хронічної ниркової недостатності І–ІІ ступеня, доцільною є комбінована терапія з L-аргініном. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |