Синдром ендогенної інтоксикації при експериментальному перитоніті на тлі цукрового діабету [Текст] = Syndrome of endogenous intoxication at experimental peritonitis against the background diabetes / І. Я. Дзюбановський [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 135-139 MeSH-головна: ПЕРИТОНИТ ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ КРЫСЫ Анотація: Поняття “ендогенна інтоксикація” широко використовують як критерій оцінки стану організму за умов накопичення кінцевих продуктів метаболізму білків, ліпідів та інших речовин, що має місце при різноманітних захворюваннях, які супроводжуються посиленням катаболічних процесів, зокрема при гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету. Мета дослідження – вивчити та оцінити вираження синдрому ендогенної інтоксикації в організмі дослідних тварин при змодельованому гострому поширеному перитоніті на тлі цукрового діабету порівняно з тваринами із експериментальним гострим поширеним перитонітом. Матеріали і методи. У дослідженні використали 56 білих щурів. Цукровий діабет моделювали шляхом внутрішньочеревного введення стрептозотоцину фірми “Sigmal” з розрахунку 7 мг на 100 г маси тварини, гострий поширений перитоніт – введенням 0,5 мл 10 % профільтрованої калової суспензії у черевну порожнину дослідних тварин. Визначали показники синдрому ендогенної інтоксицації – молекули середньої маси та еритроцитарний індекс інтоксикації. Терміни спостереження: 1; 3; 7 доби від початку моделювання перитоніту. Для проведення досліджень застосовували сироватку крові та цільну кров. Результати досліджень та їх обговорення. При порівнянні рівня молекул середньої маси між дослідними групами тварин було встановлено статистично значиме більш вагоме зростання рівня середньомолекулярних пептидів протягом усіх термінів експерименту. Зокрема, концентрація МСМ1 та МСМ2 на 7-му добу експерименту в дослідних групах становила 14,96 та 54,55 % відповідно (p0,05). Це вказує на підвищення токсичного впливу гострого поширеного перитоніту на тлі цукрового діабету в організмі експериментальних тварин. Рівень еритроцитарного індексу інтоксикації у щурів основної групи на 1-шу добу з моменту початку експерименту був на 1,39 % вищим стосовно такого показника групи із гострим перитонітом (p0,05). На 3-ю добу ця різниця становила 14,87 %, а на 7-му добу – 20,09 % і була найбільшою (p0,05). Висновки. У тварин із гострим поширеним перитонітом на тлі цукрового діабету прояви синдрому ендогенної інтоксикації були виражені більшою мірою, порівняно з тваринами із змодельованим гострим перитонітом, що підтверджено статистично значимо вищими рівнями молекул середньої маси та еритроцитарного індексу інтоксикації (p0,05). Дод.точки доступу: Дзюбановський, І. Я.; Вервега, Б. М.; Підручна, С. Р.; Мельник, Н. А. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)