Шідловський, В. О.     Первинний гіперальдостеронізм - фактор виникнення вторинної артеріальної гіпертензії [Текст] = Primary hyperaldosteronism - factors of emergence of secondary arterial hypertension / В. О. Шідловський, О. В. Шідловський, В. В. Кравців // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 5-10 MeSH-головна: ГИПЕРАЛЬДОСТЕРОНИЗМ ГИПЕРТЕНЗИЯ Анотація: Первинний гіперальдостеронізм на сьогодні визнано найпоширенішим фактором вторинної артеріальної гіпертензії. Це захворювання характеризується секрецією альдостерону, неадекватно високою і незалежною від регулюючих впливів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Серед причин вторинної артеріальної гіпертензії первинний гіперальдостеронізм складає від 4,6 до 13,0 %, а серед пацієнтів із гіпертензією, рефрактерною до медикаментозного лікування, – близько 20 %. Вважають, що основними причинами такої артеріальної гіпертензії є альдостеронопродукуюча аденома та двобічна гіпер­плазія надниркових залоз, частота яких відповідно становить 35 і 60 %. За останні роки є повідомлення про генетично ідентифіковані сімейні типи первинного гіперальдостеронізму, проте для широкого загалу лікарів вони маловідомі. Мета дослідження – вивчити сучасний стан проблеми щодо причини вторинної гіпертензії при первинному гіперальдостеронізмі. Матеріали і методи. Матеріалом для роботи були дані літератури за останні 5–10 років із проблеми первинного гіперальдо­стеронізму для з’ясування сучасних тенденцій і поглядів на причинні фактори розвитку вторинної артеріальної гіпертензії. Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу даних літератури дали змогу встановити рівень знань про причини розвитку вторинної артеріальної гіпертензії на ґрунті гіперальдостеронізму. Зазначено, що завдяки досягненням у галузі генетичних досліджень виявлено нові типи сімейного гіперальдостеронізму та кластери альдостеронопродукуючих клітин, які надмірно продукують альдостерон, навіть при відсутності структурних змін у надниркових залозах. Проте дискутабельними і невивченими залишаються питання впливу результатів генетичних досліджень на вибір методу лікування і лікування пацієнтів із первинним гіперальдостеронізмом. Висновки. За останні 5–10 років суттєво розширились знання про причини надмірної секреції альдостерону. Цьому сприяв прогрес у розвитку генетичних досліджень та вагоме медичне і соціальне значення гіперальдостеронізму. Дод.точки доступу: Шідловський, О. В.; Кравців, В. В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)