Лоскутов, А. Е. Двустороннее эндопротезирование тазобедренных суставов при диспластическом коксартрозе у пациентов с остеопенией и остеопорозом [Текст] / А. Е. Лоскутов, О. А. Лоскутов, Д. А. Синегубов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 58-63. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА (осложнения, рентгенография, хирургия, этиология) ОСТЕОПОРОЗ (осложнения, рентгенография, этиология) КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ (осложнения, рентгенография, этиология) ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ (методы, оборудование) ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ Анотація: У разі тяжких форм диспластичного коксартрозу (ДК) найефективнішим методом лікування є операція тотального ендопротезування кульшового суглоба. Мета: вивчити результати двобічного ендопротезування в пацієнтів із ДК на фоні остеопенії та остеопорозу. Методи: обстежено 72 жінки з ДК, яким виконано двохетапне двобічне тотальне ендопротезування кульшового суглоба. До основної групи ввійшли 45 пацієнток (середній вік (51,5 ± 2,06) року), в яких ДК поєднувався з ознаками остеопенії й остеопорозу, до контрольної — 27 (середній вік (43,5 ± 2,25) року) без зниження мінеральної щільності кісткової тканини. До операції оцінювали індекси: кортикальний, Сінгха, морфо-кортикальний (МКІ), Споторна, Нобля. Аналізували тип каналу за Споторном і Dorr, характер диспластичної деформації кульшової западини. Результати: пацієнтам основної групи виконано 90 операцій: у 86 (95,6 %) випадках встановлено безцементні ендопротези, у 3 (3,3 %) застосовано гібридну фіксацію компонентів, в 1 (1,1 %) — зворотну гібридну. У 82 випадках (91,1 %) встановлені безцементні чашки, які загвинчуються, у 7 (7,8%) — які запресовуються. У хворих контрольної групи виконано 54 операції безцементного ендопротезування (вгвинчуванні чашки в 52 (96,3 %) випадках). Середня оцінка результатів лікування за Харрісом становила в основній групі 88,2 балу, у контрольній — 89,1. Висновки: під час планування ендопротезування в пацієнтів із двостороннім ДК необхідно враховувати рентгеноантропометричні характеристики проксимального відділу стегнової кістки, які дають змогу вибрати конструкцію стегнового компонента ендопротеза і тип його фіксації залежно від двоплощинної форми кістковомозкового каналу. Застосування безцементних чашок, які загвинчуються, уможливлює досягнення первинної стабільної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза за умов диспластичної деформації кульшової западини на фоні зниження мінеральної щільності кісткової тканини. Дод.точки доступу: Лоскутов, О. А.; Синегубов, Д. А. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |