Алыпова, Е. Е.
    Состояние эндотелиальной функции у больных пожилого возраста с дисциркуляторной энцефалопатией и изолированной систолической и систоло-диастолической артериальной гипертензией [Текст] / Е. Е. Алыпова, Л. Я. Васильева-Линецкая // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 4. - С. 73-80. - Библиогр.: с. 78-79
MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ (диагностика, кровь, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика, кровь, осложнения)
ПЛЕЧЕВАЯ АРТЕРИЯ (патофизиология, ультрасонография)
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ (патофизиология, ультрасонография)
ПОЖИЛЫЕ
Анотація: Актуальність. Дослідження функції ендотелію у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) та артеріальною гіпертензією (АГ) нечисленні і свідчать про її порушення. Відсутність однозначних даних про ендотеліальну дисфункцію (ЕД) у літніх хворих з ДЕ та ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією (ІСАГ) або систолодіастолічною артеріальною гіпертензією (СДАГ) визначила характер дослідження. Його мета — вивчити ЕД у хворих похилого віку з ДЕ 2-го ступеня та АГ 2-ї стадії (ІСАГ або СДАГ). Матеріали та методи. Досліджено 104 хворі (45 чоловіків і 59 жінок, середній вік 67,3 ± 4,4 року) з ДЕ, з яких 32 пацієнти без підвищеного артеріального тиску (1-ша група), у 35 хворих мала місце СДАГ (2-га група), у 31 — ІСАГ (3-тя група). Групи формувалися рандомізовано, були однорідними за віком, статтю та давністю захворювання (p 0,05). 86,7 % хворих на тлі медикаментозної терапії мали стабільну помірну АГ. За рівнем систолічного артеріального тиску хво- рі 2-ї і 3-ї групи не розрізнялися (p 0,05). Пульсовий артеріальний тиск у хворих 3-ї групи був достовірно вище, ніж у 2-й (на 17 %; p 0,05), частіше у пацієнтів 3-ї групи спостерігався кризовий характер перебігу АГ (на 14 %; p 0,05). Тільки 16 (15,4 %) хворих регулярно приймали статини і мали нормальні показники ліпідограми, у всіх інших індекс атерогенності був істотно підвищений (p 0,05), не розріз- няючись між різними групами (p 0,05). Судиннорушійну функцію ендотелію визначали на плечовій артерії ультразвуковим методом D. Celermajer, оцінювали ендотелійзалежну (ЕЗВД) і ендотелійнезалежну вазодилатацію (ЕНВД). Зміст ендотеліну-1 (ЕТ-1) досліджували методом імуноферментного аналізу. Рівень оксиду азоту оцінювали спектрофотометричним методом за сумарною концентрацією стабільних метаболітів (NOx), нітритів (NO2 ) і нітратів (NO3). Результати. У всіх групах ЕЗВД і ЕНВД були нижче норми, величина обох показників у хворих 2-ї групи була вірогідно нижче, ніж в 1-й (р 0,05), в 3-й — нижче, ніж у 2-й (р 0,05). Концентрація ЕТ-1 в 1-й групі становила 0,92 ± 0,04 фмоль/мл і знаходилась на верхніх межах допустимого рівня, тоді як у пацієнтів 2-ї і 3-ї групи мало місце істотне підвищення ЕТ-1 вище показника 1-ї групи — на 14,3 % (р 0,05) і 39,8 % (р 0,001) відповідно, при цьому концентрація ЕТ-1 у хворих 3-ї групи була вірогідно вище, ніж у 2-й (р 0,05). Рівень стабільних кінцевих метаболітів оксиду азоту у хворих всіх груп був нижче норми, причому всі показники (NO2, NO3, NOx) у пацієнтів 2-ї групи були вірогідно нижчими, ніж в 1-й (р 0,05), і суттєво вищими, ніж в 3-й (р 0,05). Кореляційний аналіз виявив тісний зворотний зв’язок між концентрацією ЕТ-1 і NO2 як у хворих ІСАГ, так і СДАГ, тоді як у нормотензивних хворих відзначена кореляційна залежність слабкої сили. Висновки. У пацієнтів похилого віку з ДЕ і АГ має місце більш напружене функціонування вазодилатуючої системи порівняно з нормотензивними хворими, яке пов’язане з порушенням ендотеліальної функції. ЕД у хворих з ДЕ та ІСАГ більш значна, ніж у пацієнтів з ДЕ і СДАГ, що слід ураховувати при розробці стратегії лікування.


Дод.точки доступу:
Васильева-Линецкая, Л. Я.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)