Іванова, В. О. Вплив антифібринолітичної терапії на індуковану травмою коагулопатію та перебіг травматичної хвороби [Текст] / В. О. Іванова // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 10. - С. 49-52. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-головна: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ (кровь, осложнения, терапия) ГЕМОДИНАМИКА (действие лекарственных препаратов) ФИБРИНОЛИЗ (действие лекарственных препаратов) СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ (кровь, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, терапия) ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА (прием и дозировка, терапевтическое применение) ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ Анотація: Мета. Визначити ефективність раннього призначення транексамової кислоти хворим з травматичними ураженнями. Матеріали і методи. Досліджено систему гемостазу та перебіг травматичної хвороби впродовж 72 год у 108 хворих з множинними травматичними ураженнями. Хворих розподілили на дві групи в залежності від методу профілактики та комплексної корекції: 1–ша група – 54 пацієнти, які не отримували антифібринолітичних засобів, 2–га група – 54 пацієнти, яким вводили транексамову кислоту 1000 мг внутрішньовенно болюсно під час госпіталізації та 15 мг/кг кожні 6 год протягом трьох діб. Усім хворим проводили інструментальні, лабораторні дослідження, оцінювали загальний стан та здійснювали постійний моніторинг показників вітальних функцій, величини діурезу, динаміки рівня загальної креатинфосфокінази (КФК), рівня гемоглобіну крові, потреби у гемотрансфузії та ретроспективно аналізували тривалість лікування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). На момент госпіталізації до ВІТ стан хворих за шкалою NISS (New Injury Severity Score – Оновлена шкала тяжкості пошкоджень) був оцінений у (28,34 ± 2,06) бала. Результати. Під час госпіталізації до ВІТ у пацієнтів з травматичними ураженнями діагностували підвищення агрегації тромбоцитів з активацією судинно–тромбоцитарного гемостазу, гіпокоагуляцію та значно активований фібриноліз. За даними моніторингу показників гемодинаміки у всіх пацієнтів констатували зниження систолічного артеріального тиску (САТ), середнього артеріального тиску (СрАТ) та підвищення шокового індексу (ШІ) і частоти серцевих скорочень (ЧСС), що є ознаками травматичного шоку, активації симпатоадреналової системи та централізації кровообігу. У пацієнтів 2–ї групи динаміка зниження рівня загальної КФК була більш виражена, рівень гемоглобіну стабільно вищий, а отже, вони потребували гемотрансфузії еритроцитарної маси у значно меншому об’ємі в порівнянні з пацієнтами 1–ї групи, що можна пов'язати з раннім призначенням терапії індукованої травмою коагулопатії та зменшенням крововтрати. Висновки. Виявлені зміни свідчать про те, що введення препаратів з групи інгібіторів фібринолізу хворим з травматичними ураженнями позитивно впливає на показники фібринолітичної системи, перебіг травматичної хвороби, нормалізує кровообіг, сприяє виходу пацієнтів із стану травматичного шоку, знижує потребу у гемотрансфузії. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |