Маркери редокс-стану пухлин хворих на рак прямої кишки [Текст] / А. П. Бурлака [та ін.] // Медична та клінічна хімія = Medical Chemistry : науково-практичний журнал. - 2016. - Т. 18, № 4. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1681-2557
MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (патофизиология)
ЛАКТОФЕРРИН (метаболизм)
ТРАНСФЕРРИН (метаболизм)
Анотація: За умов ракової хвороби редокс-стан організму і вогнищ пухлинного росту значною мірою визначається перепрограмуванням метаболізму мітохондрій та особливостями функціонування металовмісних білків, зокрема залізовмісних: лактоферину (ЛФ) і трансферину (ТФ). Окисно-індуковані модифікації генів ЛФ і ТФ призводять до порушення їх залізозв’язувальної та залізотранспортувальної функцій, що спричиняє накопичення в тканинах і крові “вільного заліза” (“ВЗ”) у високій концентрації. Появу “ВЗ”у пухлинній тканині реєструють як наслідок окисно-індукованої деструкції залізовмісних гемових та негемових білків. ЛФ регулює біодоступність заліза при реалізації метаболічних функцій клітини, зокрема проліферації, маркером якої є експресія ядерного антигену Ki-67. Метою даної роботи було дослідити рівні ЛФ, ТФ, “ВЗ” у пухлинах хворих на рак прямої кишки ІІ та ІІІ стадій (Т2-4 N 0-2 M 0 G 2-3) і з’ясувати їх прогностичну цінність за умови проведення неоад’ювантної протипухлинної терапії. Досліджено зразки операційного матеріалу пухлиноураженої та інтактної слизової оболонки прямої кишки (на відстані 15 см від пухлини) 67 пацієнтів (36 чоловіків і 31 жінка, середній вік – (63±1,3) року) з діагнозом аденокарциноми прямої кишки, серед яких 38 хворих мали ІІ стадію і 29 – ІІІ стадію захворювання. Рівні ЛФ, ТФ, “ВЗ” у пухлині визначали методом спектроскопії електронного парамагнітного резонансу за температури рідкого азоту (Т=77 К). Супероксидгенеруючу активність тканин пухлини досліджували методом електронного парамагнітного резонансу з використанням технології Spin Traps. Експресію маркера проліферації Ki-67 в операційному матеріалі пухлиноураженої та інтактної прямої кишки пацієнтів з раком прямої кишки досліджували імуногістохімічним методом. Статистичний аналіз проводили за допомогою прикладної ліцензійної програми Origin 7.0. Різницю між результатами вважали достовірною при р0,05. Встановлено, що в помірно- та низькодиференційованих пухлинах прямої кишки вміст ЛФ, відповідно, в 15 і 50 разів вищий порівняно з інтактною слизовою оболонкою прямої кишки (p0,05). Рівень ТФ в інтактній слизовій оболонці прямої кишки перебував у межах фізіологічної норми. Рівень “ВЗ” у низькодиференційованих аденокарциномах прямої кишки в 9 разів більший, ніж в умовно-здоровій тканині, та втричі перевищував аналогічний показник G2-пухлин (p0,05). Швидкість генерування супероксидних радикалів в аденокарци- номах з помірним та низьким ступенями диференціювання, відповідно, у 2 і 3,7 раза перевищувала значення в інтактній cлизовій оболонці кишки (p0,05). Рівень експресії Кі-67 в інтактній слизовій оболонці складав (33,2±2,61) ум. од., тоді як у G2- та G3-пухлинах він був достовірно вищим і становив, відповідно, (38,01±2,94) і (52,65±4,48) ум. од. (р0,001). Рівень імуносигналу Кі-67 в пухлинній паренхімі корелював зі стадією пухлинного процесу, ступенем диференціювання пухлин, рівнями ЛФ та “ВЗ”. Відмічено зростання рівнів ЛФ, “ВЗ”, маркера проліферації Кі-67 та швидкості генерування супероксидних радикалів в аденокарциномах прямої кишки залежно від ступеня диференціювання пухлин. Спри- ятливий клінічний перебіг захворювання в пацієнтів з раком прямої кишки характеризується зниженням рівнів ЛФ, “ВЗ” та експресії Ki-67, а прогресування пухлини – зростанням цих показників.


Дод.точки доступу:
Бурлака, А.П.; Голотюк, В.В.; Вовк, А.В.; Лукін, С.М.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)