Колоскова, О. К. Клініко-імунологічні особливості перебігу бронхіальної астми у підлітків за результатами багаторічного динамічного спостереження [Текст] / О. К. Колоскова, Л. О. Безруков, О. О. Шахова // Современная педиатрия. - 2018. - N 2. - С. 31-36. - Бібліогр.: с. 36 MeSH-головна: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ (иммунология, кровь) ПОДРОСТКИ Анотація: Мета: оцінити клініко-імунологічні показники бронхіальної астми (БА) у дітей підліткового віку у післянападовому періоді за результатами багаторічного динамічного спостереження. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-імунологічне обстеження 42 дітей підліткового віку, що хворіють на БА, у післянападовому періоді, коли у дитини повністю зникали клінічні прояви обструкції бронхів і відмінялися медикаменти, котрі могли вплинути на точність оцінки неспецифічної гіперсприйнятливості до прямих і непрямих стимулів, а також на показники імунологічного статусу організму. У більшості дітей обстеження проводилися багаторазово в динаміці спостереження. Результати. Виявлено, що абсолютне еозинофільне і нейтрофільне число у кожному конкретному аналізі периферичної крові можна використовувати для визначення загального запального патерну організму. Еозинофільний запальний патерн крові відмічений у 25 (58,8%) дітей, а нейтрофільний — у 17 (41,2%). При цьому еозинофільний патерн запалення супроводжувався високим чи низьким вмістом нейтрофілів у периферійній крові, а нееозинофільний патерн — на тлі низького вмісту еозинофілів з відповідно високим абсолютним числом нейтрофілів крові. Виявлений вірогідний позитивний взаємозв’язок між показниками спонтанного НСТ-тесту еозинофілів, який вказував на те, що запалення бронхів у дітей, хворих на БА, визначається переважно активацією еозинофілів, а стимуляція нейтрофільних лейкоцитів крові, як маркер запалення, носить більш варіативний ситуаційний характер. Висновки. Основними компонентами, які можуть посилювати неспецифічну гіперсприйнятливість бронхів у підлітків у післянападовому періоді, є наявність виразного еозинофільного патерну запалення (r=0,73), менш значущим слід вважати нейтрофільний патерн запальної реакції організму (r=-0,46) зі стимуляцією цих клітин за даними спонтанного НСТ-тесту (r=-0,56). Дод.точки доступу: Безруков, Л.О.; Шахова, О.О. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |