Шунько, Е. Е. Особенности постнатальной адаптации преждевременно рожденных детей с гестационным возрастом 34(0/7) - 36(6/7) недель в условиях высокого перинатального риска [Текст] / Е. Е. Шунько, О. И. Сиренко, С. Я. Старенькая // Современная педиатрия. - 2018. - № 1. - С. 103-109. - Библиогр. в конце ст. MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ (диагностика, этиология) ГИПОГЛИКЕМИЯ (диагностика, этиология) ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ (диагностика, этиология) Анотація: Мета: визначити особливості раннього неонатального періоду та клініко-метаболічної адаптації пізніх недоношених дітей (ПНД) в умовах високого перинатального ризику. Матеріали і методи. У дослідження були включені 97 ПНД, які народилися у матерів з високим перинатальним ризиком. Усі діти були розподілені на три групи: перша — 29 ПНД з гестаційним віком (ГВ) 34 (0/7 — 6/7) тижні, друга — 34 дитини з ГВ 35 (0/7 — 6/7) тижнів і третя — 34 дитини з ГВ 36 (0/7 — 6/7) тижнів. Досліджували антропометричні дані, гендерну приналежність, стан дітей при народженні, необхідність надання реанімаційної допомоги, перебіг неонатального періоду. Результати. Початкових та реанімаційних заходів у пологовому залі/операційній потребували 52 (53,6%) дитини. Серед дітей, яким була виконана інтубація в пологовому залі, переважали діти 36 тижнів гестації (7 дітей — 20,6%). Оцінка за шкалою Апгар на 5 хвилині менше 7 балів значно частіше зустрічалася серед дітей з ГВ 36 тижнів. Стан 31 (32%) дитини погіршився протягом першої доби життя. Дихальні розлади спостерігалися у 79 (81,4%) дітей. Дихальної підтримки вимагали 49 (50,5%) дітей. Кисневу терапію отримували 27 (27,8%) дітей, серед них переважали діти 34–35 тижнів гестації. Дихальної підтримки в режимі nCPAP потребували 8 (8,2%) дітей, серед них переважно ПНД з ГВ 36 тижнів (6 дітей — 17,6%). Штучної вентіляції легень потребували 30 (30,9%) дітей. Тривалість дихальної підтримки була найбільшою серед дітей 34 тижнів гестації. Апное недоношених частіше зустрічалося серед дітей 34–35 тижнів гестації. У 60 (61,9%) дітей визначалися ультразвукові ознаки морфофункціональної незрілості головного мозку. У зв'язку зі схильністю до гіпотермії більшість ПНД (92,8%) перебували в кувезі або в ліжечку під джерелом променевого тепла. Тривалість додаткового обігріву була обернено пропорційна ГВ дітей. У 45 (46,4%) дітей розвинулася гіпоглікемія. Гіпербілірубінемія недоношених спостерігалася у більшості (89,7%) ПНД. Серед дітей з ГВ 34–35 тижнів жовтяниця розвивалася частіше, ніж у дітей 36 тижнів гестації. Тривалість лікування в стаціонарі була найбільшою серед дітей з ГВ 34 тижня і становила 32 (26–39) дні. Висновки. Пізні недоношені діти, народжені в умовах високого перинатального ризику, потребують спостереження медичного персоналу та ретельного клініко-лабораторного моніторингу в періоді ранньої адаптації. Дод.точки доступу: Сиренко, О. И.; Старенькая, С. Я. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |