Черенько, Т. М. Прогнозування функціональних наслідків мозкового ішемічного інсульту через рік після його виникнення [Текст] / Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 28-35. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: ИНСУЛЬТ (диагностика, осложнения, реабилитация) ГИПЕРТЕНЗИЯ (диагностика) ПРОГНОЗИРОВАНИЕ Анотація: Мета роботи — визначити незалежні прогностичні чинники мінімальної залежності в повсякденній діяльності через рік після ішемічного інсульту шляхом розробки математичної моделі прогнозу. Матеріали і методи. Оцінено неврологічний та функціональний статус 150 пацієнтів (74 (49,3?%) жінок та 76 (50,7?%) чоловіків, середній вік — (67,4?±?0,7) року) з первинним ішемічним інсультом та первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в анамнезі. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS, активність у повсякденному житті — за індексом Бартел (ІБ). Когнітивний статус визначали за шкалою MMSE. Діагноз АГ встановлено за результатами клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Застосовували добовий моніторинг артеріального тиску (АТ) з моменту госпіталізації через кожні 4 год протягом 6 днів гострого періоду. Варіабельність систолічного і діастолічного АТ визначали за допомогою стандартного відхилення протягом 6 діб, а також за період з першої до третьої та з третьої до шостої доби. Результати та обговорення. Через рік після інсульту медіана значень ІБ становила 85 балів, мінімальне значення — 45 балів, максимальне — 100 балів, перший квартиль — 75 балів, третій квартиль — 95 балів. При визначенні прогностичних предикторів функціонального відновлення за ІБ проаналізовано дані 105 хворих з неврологічним дефіцитом середнього (82) і тяжкого (23) ступеня. Зі 161 показника, які характеризували патологію та результати додаткового обстеження пацієнтів, було відібрано 18 змінних, які мали статистично значущий кореляційний зв’язок з балом за ІБ через рік, та залучено до логістичного регресійного аналізу. За даними покрокового аналізу (10 кроків), незалежними прогностичними чинниками мінімальної залежності в повсякденній діяльності через рік у хворих із середньотяжким і тяжким ішемічним інсультом визначено: тривалість АГ (коефіцієнт В?=?–0,11), товщина комплексу інтима?—?медіа (В?=?–7,62), бал за ММSE (В?=?+0,19), стать (В?=?–2,13), прийом сартанів у комбінації з антагоністами кальцію або як монотерапія (В?=?–1,31), досягнення цільового АТ при антигіпертензивній терапії (її ефективність) (В?=?+2,95); константа — 7,43. Отримана модель має чутливість 95,3?%, специфічність — 88,9?%, діагностичну точність — 93,4?%, площа під ROCкривою –0,926 (95?% довірчий інтервал 0,881?—?0,972). Висновки. Основні завдання на етапі реабілітації пацієнтів для досягнення мінімального функціонального обмеження через рік у разі середньотяжкого та тяжкого ішемічного інсульту — запобігання прогресуванню атеросклеротичного процесу, поліпшення когнітивних функцій та досягнення ефективності лікування первинної АГ. Дод.точки доступу: Гелетюк, Ю. Л. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |