Вплив функціональної активності шишкоподібної залози на стан щитоподібної залози у щурів [Текст] / А. А. Ходоровська [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 3(ч.2). - С. 136-142. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338 MeSH-головна: ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА (анатомия и гистология) Анотація: Мета роботи - встановити епіфізарно-тиреоїдні взаємовідносини та вплив функціональної активності шишкоподібної залози на морфофункціональні зміни щитоподібної залози у щурів. Матеріали і методи. Дослідження проведені на 30 білих статевозрілих щурях-самцях. Перша група (контрольна) - інтактні щури; друга група - тварини, які знаходилися в умовах гіпофункції шишкоподібної залози; третя група - тварини, які знаходилися в умовах гіперфункції шишкоподібної залози. Вивчення функціональної морфології щитоподібної залози в нормі та в умовах зміни функції шишкоподібної залози у щурів здійснювали за допомогою комплексу методів: мікроскопічного, електронно-мікроскопічного та імуноферментного. Результати. Морфофункціональні зміни щитоподібної залози у тварин, які знаходилися в умовах постійного освітлення, виявили, що переважають тироцити циліндричної форми, ядра яких збільшені за розмірами, забарвлюються базофільно з ацидофільним відтінком та розташовані в базальній частині клітини. Ультраструктурна організація виявила, що більшість тироцитів знаходиться в стані підвищеної функціональної активності. Цитоплазма клітин містить гіпертрофовані мітохондрії із частково зруйнованими кристами, збільшену кількість лізосом та комплекс Гольджі із добре розвинутими структурними компонентами. Апікальна поверхні тироцита характеризується великою кількістю мікроворсинок, а базальний полюс - глибокими інвагінаціями цитолеми. Імуноферментні дослідження показали істотне збільшення в плазмі крові вільного Т4 та вільного Т3, порівняно із тваринами контрольної групи, та підвищення вмісту тиреотропного гормону, порівняно з контрольними тваринами, проте різниця між цими величинами не є вірогідною. Морфологія щитоподібної залози у тварин в умовах постійної темряви виявила сплощення фолікулярного епітелію та його десквамацію. Ядра округлої форми темно фіолетового кольору та цитоплазма тироцитів вакуолізована. Ультраструктурні зміни показали, що у цитоплазмі щільність органел невисока, мало канальців гранулярної ендоплазматичної сітки, компоненти комплексу Гольджі представлені окремими цистернами, небагато вільних рибосом і полісом. Апікальна поверхня представлена помірною кількістю первинних невеликих лізосом та незначною кількістю дрібних мікроворсинок. Імуноферментні дослідження не виявили вірогідної різниці між вмістом вільних тиреоїдних гормонів плазми крові та тиреотропної функції гіпофіза щурів, які знаходилися в умовах постійної темряви, та контрольних тварин. Висновки. В умовах гіпофункції шишкоподібної залози спостерігається підвищення функціональної активності щитоподібної залози, це засвідчує про можливий парагіпофізарний шлях активації функції щитоподібної залози щурів, які знаходилися в умовах постійного освітлення. Отже, тривале перебування щурів в умовах постійного освітлення при гіпофункції епіфіза призводить до підвищення функціональної активності щитоподібної залози, і, навпаки, її зниження при гіперфункції шишкоподібної залози. Дод.точки доступу: Ходоровська, А.А.; Чернікова, Г.М.; Чала, К.М.; Попова, І.С. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |