Шидловська, Т. А.     Порушення слухової функції у хворих на цукровий діабет / Т. А. Шидловська, І. О. Костицька, Н. Я. Навальківська // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 4. - С. 70-77 MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ СЛУХА РАССТРОЙСТВА (этиология) Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є однією з найгостріших медико-соціальних проблем, які відносяться до пріоритетних завдань національних систем охорони здоров’я практично усіх країн світу. В промислово розвинутих країнах Америки та Європи розповсюдженість ЦД складає 5-6% і має тенденцію до подальшого росту, особливо у вікових групах старше 40 років. Захворюваність цукровим діабетом зростає із року в рік, що пояснюється як кращим його виявленням, так і істинним зростанням. Особливо це стосується ЦД 2 типу. За статистичними даними, близько 2 % усього населення України страждає на дану недугу, але реальна кількість хворих значно (у два-три рази) вища. За даними низки авторів, цукровий діабет може проявлятися порушеннями слуху. Мета роботи – оцінити стан слухової функції у пацієнтів з цукровим діабетом. Матеріали і методи: було проаналізовано стан слухової функції у пацієнтів з ЦД 1-го та 2-го типів, які звернулися до сурдологічного кабінету зі скаргами на порушення слуху. Було вивчено дані анамнезу, скарги хворих та проведено суб’єктивну аудіометрію. Аудіометричне дослідження виконувалось у звукоізольованій камері, де рівень шумового фону не перевищував 30 дБ, за допомогою клінічного аудіометра AD 229E фірми «Interacoustics» (Данія). Проводилися тональна порогова (в конвенціональному діапазоні частот – 0,125-8 кГц), надпорогова та мовна аудіометрія, а також камертональні проби Бінга і Федерічі. Результати та їх обговорення: Проаналізовано характер звернень по допомогу зі скаргами на порушення слухової функції пацієнтів з ЦД до сурдологічного кабінету обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Всього за період 2015-2017 рр. до кабінету звернулося 9728 осіб з порушеннями слухової функції. Серед них було 685 пацієнтів з ЦД, що склало 7,1% від загальної кількості звернень. Серед них у 20,0% діагностовано ЦД 1-го типу, а у 80,0% осіб – ЦД 2-го типу. Також було проведено активний огляд пацієнтів, що знаходилися на обліку в ендокринологічному диспансерному відділенні та/або отримували курс стаціонарного лікування на базі ендокринологічного відділення обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Серед 247 обстежених було виявлено 194 (78,5%) особи зі скаргами на порушення з боку слухової системи, яким згодом було проведено аудіометричне обстеження. У всіх них аудіометрично було виявлено порушення слухової функції від початкових до виражених. Лише у 14 пацієнтів (5,7%) було виявлено кондуктивну приглухуватість, переважно за рахунок хронічних запальних захворювань середнього вуха та зовнішнього слухового ходу. Ці пацієнти не увійшли до подальшого аналізу. У 180 пацієнтів (72,9%) було виявлено сенсоневральні порушення слуху. Причому у 111 (61,7%) з них було зафіксовано чисту перцептивну приглухуватість, а у 38,3% випадків сенсоневральна приглухуватість супроводжувалася порушеннями функції звукопроведення, вираженими незначною мірою. Серед усіх пацієнтів з ЦД, у яких було виявлено порушення слуху, переважну більшість (63,9 %) склали хворі на ЦД 2-го типу. При аналізі отриманих даних з урахуванням типу ЦД та ступеню порушення слухової функції виявилося, що серед усіх обстежених нами пацієнтів з ЦД 1-й ступінь приглухуватості мав місце у 36,1 %, 2- й – у 42,8%, а 3-й – у 18,3%. Для ЦД 2-го типу відповідні значення становили 20,0; 53,9 та 21,7%, відповідно. При проведенні аналізу виявлених випадків СНП з урахуванням ступеню порушення слухової функції в плані розподілу за типом ЦД, виявилося, що серед усіх пацієнтів з 1-м ступенем порушення слухової функції 64,6% випадків склав ЦД 1-го типу і 35,4% – ЦД 2-го типу; з 2-м ступенем – 19,5 та 80,5%, відповідно; з 3-м ступенем – 24,2 та 75,8%, відповідно. Отже, серед пацієнтів з більш тяжкими порушеннями слуху частіше були випадки ЦД 2-го типу. Таким чином, проведені нами дослідження показали, що у пацієнтів з ЦД в значному відсотку випадків (72,9%) спостерігаються сенсоневральні порушення слухової функції, виражені в різному ступені. Причому частіше і більш вираженими такі порушення були у хворих на ЦД 2-го типу. Висновки 1. Серед пацієнтів, які звернулися зі скаргами до сурдологічного кабінету, досить значний відсоток (7,1%) складають хворі на ЦД, з них ЦД 1-го типу був у 20,0%, а 2-го типу – у 80,0%. 2. При обстеженні 247 пацієнтів з ЦД, що перебувають на диспансерному обліку, порушення слухової функції виявлено у 180 (72,9%). 3. Більш часто і більш виражені порушення слухової функції мають місце у хворих на ЦД 2-го типу в порівнянні з хворими на ЦД 1-го типу. Дод.точки доступу: Костицька, І. О.; Навальківська, Н. Я. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)