Характеристика функціонального стану кровообігу головного мозку у військовослужбовців, які отримали акутравму в реальних бойових умовах, в залежності від стану слухової функції / Т. А. Шидловська [та ін.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - 2018. - N 3. - С. 19-32 MeSH-головна: ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ РАНЫ И ТРАВМЫ СЛУХА ПОТЕРЯ, ВЫЗВАННАЯ ШУМОМ (этиология) МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ Анотація: Частота виникнення акутравми в зв'язку з ситуацією на сході України зростає, що обумовлює важливість дослідження викликаних нею слухових розладів. Слуховий аналізатор надзвичайно чутливий до судинних порушень. Саме розлади кровопостачання є провідними етіологічними і патогенетичними факторами сенсоневральних порушень слухової функції. Тому оцінка церебральної гемодинаміки у пацієнтів з сенсоневральними порушеннями слухової функції є необхідною умовою для ефективності подальших лікувально-профілактичних заходів. Мета роботи – дослідження кількісних і якісних показників реоенцефалографії у військовослужбовців, які отримали акутравму в реальних бойових умовах, з урахуванням ступеня порушення функції звукосприйняття. Матеріали та методи: Було проведено оцінку церебральної гемодинаміки за допомогою реоенцефалографії (РЕГ) у 208 хворих з акутравмою, які були розподілені на 3 групи в залежності від ступеню слухових порушень. Для більш оптимального вивчення кількісних показників РЕГ в кожній досліджуваній групі хворі були поділені на підгрупи: «а» – особи, які мали тенденцію до зниження тонусу судин головного мозку і «б» – до підвищення тонусу. Контролем служили 15 здорових нормально чуючих осіб, які не мали контакту зі звуками високої інтенсивності. Всього нами було проаналізовано реоенцефалограми 223 чоловік. Для дослідження мозкового кровообігу за загальноприйнятою методикою використовувався комп'ютерний реограф фірми «DXсистеми» (Україна). Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали з загальноприйнятими методами математичної варіаційної статистики. Достовірність змін і відмінностей між порівняльний величинами оцінювали за критеріями достовірності різниці (t) за таблицею Стьюдента. Результати та обговорення: У всіх обстежених за даними реоенцефалографії були виявлені порушення кровообігу головного мозку як в каротидній (FM), так і в вертебрально-базилярній (OM) системах. У обстежених нами бійців переважали утруднення венозного відтоку, зниження пульсового кровонаповнення, нестійкий тонус мозкових судин з тенденцією до зниження, що підтверджується аналізом як якісних, так і кількісних показників реоенцефалографії. Виявлено певні відмінності в порушеннях мозкового кровообігу у постраждалих в зоні бойових дій з різним ступенем порушення слухової функції. У міру зростання вираженості зниження слуху по типу звукосприйняття (від 1-ї до 3-ї групи) збільшується кількість випадків з тенденцією до зниження тонусу (атонічних РЕГ кривих, нестійкого судинного тонусу зі схильністю до його зниження, зниженого тонусу) і зменшуються прояви підвищення тонусу (нестійкого зі схильністю до підвищення, стійкого підвищення і спазму) як в каротидній, так і в вертебрально-базилярній системі. Кількість випадків одночасного зниження пульсового кровонаповнення в обох системах зростала при погіршенні слухової функції. Такі зміни, хоч і не однорідні за деякими показниками, в цілому дають можливість виявити певні тенденції. Аналіз кількісних показників РЕГ в каротидній і вертебрально-базилярній системах у осіб досліджуваних груп (і підгруп) в порівнянні з контрольною групою (К) дозволив виявити, що у пацієнтів з бойовою акутравмою спостерігається відхилення від норми в кількісних показниках РЕГ: ДКІ, ДСІ і Рі , особливо в групах 2 і 3. Отримані дані свідчать про більш значне підвищення тонусу судин головного мозку і утруднення венозного відтоку у осіб підгрупи «б» (схильність до підвищення тонусу мозкових судин), а також зниження пульсового кровонаповнення у обстежених обох підгруп (незалежно від схильності до підвищення або зниження тонусу) 3-й групи – з більш вираженим ступенем порушення функції звукосприйняття. Зміни в показниках ?, ДКІ і ДСІ мали різноспрямовану тенденцію в підгрупах «а» і «б», а в показниках Рі спостерігалась різна ступінь вираженості його зниження. Отже, у хворих з акутравмою мають місце виражені порушення в стані мозкового кровообігу, що підтверджується якісними і кількісними показниками РЕГ, особливо в вертебрально-базилярному басейні. Причому більш значними вони були у обстежених 3-ї групи (з більш вираженими порушеннями слухової функції). Висновки 1. У хворих з акутравмою, отриманою в зоні бойових дій, мають місце виражені зміни мозкового кровообігу: порушення тонусу мозкових судин (підвищення тонусу, наявність спазму, нестійкий тонус, його зниження і атонічні криві), венозного відтоку (утруднення) і пульсового кровонаповнення (зниження, іноді різке), що підтверджено достовірними (Р0,05; Р0,01) змінами кількісних показників РЕГ (ДКІ, ДСІ, Рі). Причому відмінністю даного контингенту серед інших випадків СНП є значна частка нестійкого або зниженого тонусу судин і наявність атонічних кривих, а також зниження пульсового кровонаповнення у всіх відведеннях, а не тільки вертебрально-базилярному. 2. У військовослужбовців з акутравмою, отриманою в реальних бойових умовах, порушення мозкового кровообігу мають різноспрямовані тенденції. Частина з них має тенденцію до підвищення тонусу мозкових судин, частина – до зниження та наявність атонічних кривих, тому такі пацієнті потребують особливої уваги та додаткового обстеження стану церебральної гемодинаміки, адже подібні зміни тонусу потребують кардинального різного підходу до лікування. 3. Незалежно від тенденції до зниження або підвищення тонусу мозкових судин у пацієнтів з бойовою акутравмою спостерігається утруднення венозного відтоку (більш виражене у вертебрально-базилярній системі) та зниження пульсового кровонаповнення (в обох системах мозкового кровопостачання). 4. При аналізі якісних та кількісних показників РЕГ у хворих з бойовою акутравмою з урахуванням ступеня порушення слухової функції (а отже, фактично, тяжкості акутравми) було виявлено, що деякі з них змінюються зі зростанням тяжкості СНП, а деякі не мають такої залежності. Так, зі зростанням тяжкості порушення слуху збільшується частота та вираженість тенденції до зниження тонусу, в т.ч. частка атонічних кривих (до 27,27 % у 3-й групі) та зменшується частка змін у напрямку підвищення тонусу та спазму; кількість випадків різкого одночасного зниження пульсового кровонаповнення в обох системах мозкового кровопостачання зростає по мірі поглиблення порушень у слуховій системі. Дод.точки доступу: Шидловська, Т. А.; Шидловська, Т. В.; Козак, М. С.; Овсяник, К. В.; Петрук, Л. Г. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)