Шурпяк, С. О. Менеджмент дефіциту вітаміну D у пацієнток з дисгормональними поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів [Текст] / С. О. Шурпяк // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 14-18. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ (лекарственная терапия, этиология) БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ (лекарственная терапия, этиология) АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ (лекарственная терапия, этиология) ЛЕЙОМИОМА ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛ (терапевтическое применение) ВИТАМИН D (терапевтическое применение) ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль) Анотація: Недостатність вітаміну D, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, має характер пандемії. Дослідження, проведені у різних країнах, свідчать про проблему недостатності/дефіциту вітаміну D незалежно від географічних широт у людей різного віку, національності, надходження його з їжею, при цьому навіть в тих країнах, де нестачі сонячних днів не спостерігається. Низький рівень вітаміну D розглядається як незалежний предиктор формування і прогресу ожиріння, інсулінорезистентності, синдрому полікістозних яєчників, збільшення ризику розвитку ендометріозу, лейоміоми матки. Разом з впливом на багато життєво важливих процесів в організмі людини вітамін D відіграє дуже важливу роль у регуляції репродуктивної функції жінок. D-гормон впливає на репродуктивні органи як безпосередньо – шляхом зв’язування з рецепторами (VDR), так і опосередковано, через стимуляцію синтезу стероїдних гормонів й інші ефекти. Мета дослідження: вивчення ефективності клінічного менеджменту дефіциту вітаміну D у жінок з поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 350 жінок активного і пізнього репродуктивного віку, мешканок Львівського регіону, які зверталися для профілактичного обстеження або зі скаргами на порушення менструального циклу, безплідність, невиношування вагітності, хронічний тазовий біль. Комплексне обстеження включало ультрасонографічний скринінг органів малого таза, грудних залоз, щитоподібної залози, за показаннями – гістероскопію, пайпель-біопсію ендометрія, діагностичну/оперативну лапароскопію. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові визначали імуноферментним методом. До I групи увійшли 50 жінок без гінекологічної і супутньої патології на момент включення у дослідження, до ІІ групи – 300 пацієнток з дисгормональною проліферативною патологією репродуктивних органів. Результати. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові в середньому 33,8±2,5 нг/мл зафіксували у 62,0% жінок без гінекологічної патології і тільки у 21,6% жінок з дисгормональною патологією репродуктивних органів; недостатність вітаміну D (25(ОН)D 22,3±1,5 нг/мл) виявлена у 24,0% і 37,7% відповідно. Дефіцит вітаміну D (25(ОН)D 13,8±4,6 нг/мл) у жінок без гінекологічної і соматичної патології діагностований у 5,0% випадків і у 36,3% жінок з доброякісною проліферативною патологією репродуктивних органів (р0,0001), при цьому тяжкий дефіцит вітаміну D (25(ОН)D у сироватці крові від 4 до 9 нг/мл) виявлено у 73,7% з останніх. Проведена диференційована корекція недостатності дефіциту вітаміну D з використанням профілактичних і лікувальних доз холекальциферолу. Заключення. Доза холекальциферолу (вітамін D3) 2000 МО/добу є достатньою профілактичною дозою при початковому адекватному рівні вітаміну D, проте не достатньою для усунення його дефіциту. Вживання холекальциферолу у добовій дозі 100 мкг (4000 МО) у разі дефіциту 25(ОН)D дозволяє через 3 міс досягти рівня 25–28 нг/мл 25(ОН)D, проте не приводить до досягнення рекомендованого рівня 25(ОН)D 40–50 нг/мл. Вживання 6000 МО/добу холекальциферолу у разі тяжкого дефіциту вітаміну D дозволяє досягти рівня 25(ОН)D 40–50 нг/мл у середньому через 2,8±1,2 міс. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |