Прийменко, Д. С. Клініко-лабораторна оцінка застосування засобів розвантаження кінцівок у хворих з гнійно-некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи [Текст] / Д. С. Прийменко // Сучасні медичні технології = Modern Medical Technology : український науково-практичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 56-60. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2072-9367 MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА (осложнения, патофизиология) РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ (терапия) ОБУВЬ Анотація: Розвантаження ураженої нижньої кінцівки – це необхідний етап у процесі комплексного хірургічного лікування гнійно-некротичного процесу у хворих на синдром діабетичної стопи. Існуючі засоби розвантаження мають цілий ряд недоліків, тому запропоновано новий пристрій для розвантаження стопи. Мета дослідження – вивчити динаміку перебігу ранового процесу за клінічними ознаками, даними лабораторних і мікробіологічних досліджень у хворих з гнійно-некротичними ускладненнями СДС при використанні напівчеревика і пристрою для розвантаження стопи. Матеріали та методи. До першої групи увійшло 18 пацієнтів, які використовували напівчеревик, у другу групу – 22 пацієнти, які застосовували пристрій для розвантаження стопи під час лікування. До дослідження увійшли хворі з 3 або 4 стадією патологічного процесу на стопі згідно з класифікацією Meggitt-Wagner. Больові відчуття у пацієнтів оцінювали за допомогою візуальної аналогової шкали болю. Також проводили вивчення динаміки перебігу ранового процесу і вимір площі ран. Лабораторний контроль включав загальний і біохімічний аналіз крові, бактеріологічне дослідження вмісту рани. Результати та їх обговорення. У пацієнтів другої групи на 20 добу відзначено зниження больових відчуттів на 53% щодо показників хворих першої групи. Використання пристрою для розвантаження стопи позитивно позначалось також на динаміці перебігу ранового процесу: відсутність гіперемії відзначалася в середньому на 2,5 доби раніше; зникнення набряку тканин – на 3 доби; очищення рани від некротичних тканин – на 4 доби; поява грануляційної тканини і початок епітелізації рани – на 5 діб. Ці результати статистично значимо (р0,05) відрізнялися у хворих двох груп. За даними клінічного та біохімічного аналізів крові статистично значущих відмінностей між групами не виявлено. Мікробна забрудненість ран на 10 добу нижче у другій групі. У першій групі бактеріальна забрудненість дорівнювала 10в4, у другій групі – 10в2 мікроорганізмів. Висновки. Результати застосування пристрою для розвантаження стопи продемонстрували, що динаміка перебігу ранового процесу за клінічними ознаками, даними лабораторних і мікробіологічних досліджень є кращою, ніж при використанні напівчеревика у хворих з гнійно-некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |