Мішалов, В. Г.     Результати лікування гострого некротичного панкреатиту в ранній фазі із застосуванням стандартної методики апаратного мембранного плазмаферезу [Текст] / В. Г. Мішалов, Л. Ю. Маркулан, Р. М. Матвеєв // Хірургія України = Хирургия Украины = Surgery of Ukraine : науково-практичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 33-38. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1818-5398 MeSH-головна: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ (терапия) ПЛАЗМАФЕРЕЗ (методы) Анотація: Мета роботи - оцінити результати комплексного лікування гострого некротичного панкреатиту (ГНП) середньої тяжкості та тяжкого у ранній фазі захворювання, встановити зв’язок між розвитком ускладнень ГНП у ранній фазі та цільовими біохімічними показниками, на які впливає апаратний мембранний плазмаферез. Матеріали і методи. У дослідження залучено 48 хворих (29 (60,4 %) чоловіків і 19 (39,6 %) жінок) на гострий панкреатит середньої тяжкості та тяжкий за класифікацією Атланта (2012), які проходили лікування на базах кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (Олександрівська клінічна лікарня м. Києва та Київська міська клінічна лікарня № 9) у період з 2007 до 2009 р. включно. ПФ проводили за загальноприйнятою методикою. На 7 - 8-му добу ГНП оцінювали частоту ферментативного перитоніту, шлунково-кишкових кровотеч, ексудативного плевриту, цитратних реакцій, гострого скупчення рідини у сальниковій сумці, парапанкреатичній клітковині, заочеревинному просторі. Визначали наявність зв’язку між цими ускладненнями та віком, статтю, оцінкою за шкалою Ренсона, вмістом загального білка та загального кальцію у сироватці крові, активованим частковим тромбопластиновим часом (АЧТЧ). Результати та обговорення. У всіх хворих установлено поступове зниження лейкоцитарного індексу інтоксикації протягом періоду дослідження в середньому з 4,99 ± 0,12 до 3,31 ± 0,13. Кожен сеанс ПФ асоціювався із середнім приростом АЧТЧ на (47,7 ± 2,1) %, зниженням рівня загального білка в середньому на (4,35 ± 0,02) г/л та загального кальцію на (10,45 ± 0,38) %. У кінці ранньої фази відзначено наявність таких ускладнень, як ферментативний перитоніт (у 25 (52,1 %) хворих), ексудативний плеврит (у 30 (62,5 %)), динамічна кишкова непрохідність (у 27 (56,3 %)) та гостре накопичення рідини (у всіх хворих) переважно у сальниковій сумці (у 26 (54,2 %)), позаочеревинно (у 26 (54,2 %)) або у кількох ділянках (у 25 (52,1 %)). Летальність у ранню фазу становила 12,5 %. Ускладнення корелювали з рівнем загального білка та загального кальцію у сироватці крові, АЧТЧ. Висновки. Установлено, що деякі ускладнення корелювали з показниками, на які впливає плазмаферез: кількість ділянок гострого накопичення рідини - з рівнем загального білка (r = –0,31) та загального кальцію (r = –0,29) у сироватці крові; виникнення кровотечі - зі зменшенням величини АЧТЧ (r = +0,32); наявність ексудативного плевриту - з рівнем загального білка у сироватці крові (r = –0,30); цитратні реакції - з рівнем загального кальцію у плазмі (r = –0,42). Дод.точки доступу: Маркулан, Л.Ю.; Матвеєв, Р.М. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)