Зміни показників крові в процесі перебігу гнійних ускладнень цукрового діабету при застосуванні озонотерапії [Текст] / С. Ю. Каратєєва [та ін.] // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 52-58. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903 MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ (кровь) ОЗОН (терапевтическое применение) КРОВЬ (действие лекарственных препаратов) Анотація: Мета дослідження — вивчити вплив озонотерапії на перебіг гнійно-запальних процесів при цукровому діабеті в експерименті. Матеріал і методи. Експериментальні дослідження проведені на 30 білих старих щурах. Перша група — тваринам уведено підшкірно калову суспензію (10 щурів), друга група — калову суспензію і змодельований цукровий діабет (10), третя група — змодельований цукровий діабет (ЦД), калова суспензія і застосування озону (10). Цукровий діабет моделювали шляхом підшкірного введення алоксану (100 мг на кг маси тіла). Тваринам контрольної групи (10) вводили підшкірно стерильний 0,9% розчин хлориду натрію (1,0 мл на 100 г маси тіла). На 14-ту добу після введення алоксану тваринам підшкірно вводили 10% калову суспензію (пул калу від 20 тварин в 0,9% розчині хлориду натрію) у дозі 0,5 мл на 100 г маси тіла. Тваринам третьої групи калову суміш вводили підшкірно і надалі впродовж трьох діб один раз на день внутрішньоочеревинно уводили з розрахунку 1,0 мл на 100 г маси тіла тварини 1 раз на добу впродовж 3 діб озонований 0,9% розчин натрію хлориду. Результати. Застосування озонотерапії при наявності гнійників м'яких тканин на тлі ЦД у старих щурів не супроводжувалося істотним покращення показників регуляції агрегатного стану крові. Виявлено збільшення проявів гіперкоагуляції: зниження часу рекальцифікації плазми крові, активованого часткового тромбопластинового часу, протромбінового часу, тромбінового часу, Хагеман-залежного фібринолізу, потенційної активності плазміногена. Введення озонованого розчину хлориду натрію при гнійних процесах м'яких тканин на тлі ЦД у старих щурів не сприяло протекторним властивостям, на що вказувало зростання лізису азоальбуміну, азоказеїну, сумарної фібринолітичної активності й активності протеїназ за Кунітцом у плазмі крові. Озонотерапія сприяла підвищенню ступеня інтоксикації за умови наявності гнійників при ЦД у старих щурів, на що вказувало зростання концентрації молекул середньої маси. Такі зміни в старих щурів можна розцінювати як загострення гнійно-запального процесу, зростання інтоксикації, зниження протекторних властивостей, збільшення проявів гіперкоагуляції на тлі хронічного перебігу ЦД, зумовленого віковими змінами. Висновки. Застосування озонотерапії в умовах гнійно-запальних процесів при цукровому діабеті у старих щурів не проявляє протекторних властивостей на систему гемостазу і протеоліз плазми крові. Озонотерапія посилює прояви інтоксикації на тлі цукрового діабету з гнійно-запальними процесами в старих щурів, що викликає необхідність стриманого використання даного методу лікування. Дод.точки доступу: Каратєєва, С.Ю.; Плеш, І.А.; Кшановська, Г.І.; Березова, М.С.; Дутка, І.І.; Каратєєва, А.О. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |