Троян, В. И. Оптимизация ведения послеоперационного периода у больных раком гортани [Текст] / В. И. Троян, И. А. Синайко // Журнал вушних, носових і горлових хвороб : науково-практичний двомісячний журнал. - 2014. - № 6. - С. 32-38. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0044-4650 MeSH-головна: ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (осложнения, смертность, терапия, хирургия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (лекарственная терапия) ГОРТАНИ БОЛЕЗНИ (этиология) МИКРОЦИРКУЛЯЦИЯ Анотація: Актуальність: Несприятливими факторами, що впливають на виживаність хворих на рак гортані Т1-2N0-1М0 є виникнення в 40-60% випадків післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у вигляді хондроперихондрита хрящів гортані, тривалість купірування якого призводить до десинхронізації комбінованого лікування і зниження онкологічної ефективності лікування. Це пояснюється, на наш погляд, недостатнім урахуванням стану мікроциркуляції в тканинах гортані, порушення якої відіграють одну з провідних ролей у патогенезі післяопераційних ускладнень. Мета дослідження: зниження частоти виникнення місцевих післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у хворих на рак гортані Т1-2N0-1М0 на основі патогенетично обгрунтованої фармакокорекції порушень мікроциркуляції в тканинах гортані. Матеріал і методи: До дослідження було включено 45 хворих на рак гортані контрольної групи (КГ), у яких післяопераційний період супроводжувався традиційною медикаментозною терапією, і 43 хворих на рак гортані основної групи (ОГ), яким проводилась патогенетично диференційована корекція виявлених інтраопераційних порушень мікроциркуляції. Периопераційний стан мікроциркуляції в тканинах гортані вивчався за допомогою методу лазерної допплеровської флоуметрії (ЛДФ). Результати та обговорення: У контрольній групі хворих, за даними ретроспективного аналізу, перихондрит гортані в післяопераційному періоді спостерігався у 33,3% хворих, а хондроперихондрит - у 24,6%. Пацієнти основної групи були розділені на 2 підгрупи. У першу підгрупу (n=15) входили хворі, у яких значення нормованої амплітуди дихальних коливань було нижчим за 14,51 пф.од., що не вимагало проведення фармакологічної корекції, і другу підгрупу (n=28) з показником дихального діапазону вище 14,51 пф.од., що свідчить про порушення мікроциркуляції в перихондрії щитоподібного хряща з венозним застоєм у посткапілярній ланці МЦР і вимагало післяопераційної фармакокорекції венотонічним препаратом. При проведенні порівняльного аналізу між групами за частотою виникнення післяопераційних місцевих гнійно-запальних ускладнень встановлено достовірнеи(р0,05) зниження частоти виникнення перихондрита гортані у хворих основної групи в порівнянні з контрольною на 22,6%, а хондроперихондрита на 17,5%. Дод.точки доступу: Синайко, И.А. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |