Стрільчук, Л. М. Клінічні особливості перебігу ішемічної хвороби серця залежно від стану жовчного міхура у хворих, яким проведено аорто-коронарне шунтування [Текст] / Л. М. Стрільчук, Д. І. Беш, О. І. Рафалюк // Буковинський медичний вісник : український науково-практичний журнал. - 2017. - Т. 21, № 1. - С. 160-163. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903 MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ Анотація: Клінічні прояви патології серця за умов уражень жовчного міхура (ЖМ) є неспецифічними, оскільки їх поширеність та механізми асоціації дотепер залишаються невивченими, що зумовлює актуальність дослідження. З метою визначення клінічних особливостей перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) в осіб, яким проведено аорто-коронарне шунтування (АКШ), залежно від стану жовчного міхура проаналізовано особливості клінічного перебігу ІХС у 95 хворих (40 % з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) і 60 % із стенокардією), яким було проведено АКШ, з них 21 % жінок та 79 % чоловіків, середній вік 61,9±1,8 року. ЖМ був інтактним у 30,5 % пацієнтів, біліарний сладж та перегини тіла ЖМ виявлені у 13,7 % кожен, деформація шийки ЖМ – у 27,4 %, холелітіаз – у 10,5 %, стан після холецистектомії – у 4,2 %. Встановлені особливості перебігу ІХС у пацієнтів з АКШ залежно від стану ЖМ. Так, у підгрупі з біліарним сладжем було більше жінок та менше чоловіків, ніж при інтактному ЖМ, спостерігалась однакова частка ГІМ та стенокардій, мінімальна частота артеріальної гіпертензії (АГ) (92,3 %), однак максимальна частота ожиріння (92,3 %) та найчастіше серед усіх підгруп виявлялося зменшення систолічної функції лівого шлуночка (69,2 %, усі р0,05). Серед осіб із перегином ЖМ були тільки чоловіки із супутньою АГ, питома частка стенокардій перевищувала ГІМ та виявлялася максимальна частота екстрасистолій (30,8 %). Підгрупа з деформаціями шийки ЖМ була найчисленнішою (27,4 %). У цій підгрупі причиною АКШ істотно частіше була стенокардія, ніж ГІМ, найчастіше серед усіх підгруп виявлявся постінфарктний кардіосклероз. У цій підгрупі було більше жінок та менше чоловіків, ніж при інтактному ЖМ та його перегині, у всіх спостерігалась супутня АГ, виявлялась найвища частота цукрового діабету (23,1 %) та максимальна поширеність екстрасистолій (30,8 %). Пацієнти з холелітіазом були істотно старшими, у підгрупі виявлена найвища частка жінок (40,0 %), причиною АКШ частіше була стенокардія (найчастіше серед усіх груп), ніж ГІМ, в усіх осіб відзначалася АГ, однак поширеність ожиріння мінімальна (40,0 %), частіше спостерігалася фібриляція передсердь (50,0 %), у тому числі пароксизмальна форма (40,0 %). Перспективним є вивчення структурно-функціонального стану серця та метаболічного фону залежно від стану ЖМ та методів фармакологічної корекції. Дод.точки доступу: Беш, Д.І.; Рафалюк, О.І. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |