Громнацька, Н. М. Маркери ендотеліальної дисфункції при інсулінорезистентності в дітей і підлітків [Текст] / Н. М. Громнацька, О. Я. Скляров, І. С. Фоменко // Перинатологія та педіатрія = Перинатология и педиатрия = Perinatology and pediatrics : науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 72-76. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1992-5891 MeSH-головна: ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ ДЕТИ ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ (патофизиология) Анотація: Мета - вивчити маркери, які доцільно використовувати в діагностиці ендотеліальної дисфункції в дітей з інсулінорезистентністю. Пацієнти та методи. Проведено визначення інсуліну, глюкози, оксиду азоту, L-аргініну, лептину, малонового діальдегіду, мікропротеїнурії, мікроальбумінурії, товщини інтима-медіа загальної каротидної артерії, підрахунок індексів HOMA-IR та Caro у 189 дітей віком 9-18 років, які сформували 2 групи: 1-а група - 54 дитини з інсулінорезистентністю, 2-а група - 135 дітей з нормальною чутливістю тканин до інсуліну. Результати. Виявлено, що в дітей з генералізованим та абдомінальним ожирінням інсулінорезистентність діагностувалася вірогідно частіше, ніж у дітей з нормальною масою тіла (р1=0,032). Показники вуглеводного метаболізму в дітей з інсулінорезистентністю вірогідно відрізнялись від параметрів дітей групи контролю. Рівень базального імунореактивного інсуліну в крові в дітей 1-ї групи в 2,3 рази, базового рівня глюкози на 13,0% перевищував показник у дітей 2-ї групи. Найбільш суттєва різниця в показниках спостерігалась в індексі НОМА-IR та Caro. Вірогідна різниця в рівні оксиду азоту (р=0,049), як маркера ендотеліальної дисфункції, відмічалася в дітей 1-ї групи та 2-ї груп. L-аргінін у дітей 1-ї групи на 27,1% перевищував показник у дітей 2-ї групи, але рівня вірогідності не досягав. Рівень лептину в дітей 1-ї групи в 7,5 разу перевищував аналогічний показник у дітей 2-ї групи (р=0,003). Вірогідна різниця спостерігалась у значеннях малонового діальдегіду, який у дітей 1-ї групи був на 12,5% нижчим (р=0,005), ніж у дітей 2-ї групи. Мікроальбумінурія в дітей 1-ї групи на 15,5% перевищувала показник у дітей 2-ї групи (р=0,630). Мікропротеїнурія в дітей 1-ї групи на 3,6% перевищувала рівень у дітей 2-ї групи (р=0,770). Товщина інтима-медіа загальної каротидної артерії в дітей 1-ї групи не відрізнялась від аналогічного показника в дітей групи контролю. Висновки. Інсулінорезистентність у дітей супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції, найбільш чутливими маркерами якої є оксид азоту та загальний лептин крові, що доцільно використовувати в діагностиці. Дод.точки доступу: Скляров, О.Я.; Фоменко, І.С. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |