Ускладнення високих ампутацій у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок: ретроспективне дослідження [Текст] / Н. Ю. Літвінова [и др.] // Серце і судини = Heart & vessels : український науково-практичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 25-32. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-5717 MeSH-головна: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ (патология) АТЕРОСКЛЕРОЗ (осложнения) ИШЕМИЯ (осложнения, хирургия) ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ (патофизиология, смертность, терапия) ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (осложнения) Анотація: Мета роботи - проаналізувати результати лікування хворих з атеросклеротичними виразково-некротичними ураженнями нижніх кінцівок на тлі хронічної ішемії, виявити причини незадовільних результатів ампутації. Матеріали і методи. У ретроспективне дослідження залучено дані історії хвороби 256 пацієнтів, які отримували лікування у відділенні судинної хірургії Олександрівської клінічної лікарні у 2008-2011 рр. і яким була виконана висока ампутація (рівень - стегно або гомілка). Для визначення рівня ампутації здійснювали ультразвукове дуплексне ангіосканування та рентгенконтрастну ангіографію. Рівень ампутації визначали за клінічною картиною ішеміїї, застосовували спеціальні методи дослідження, що характеризують регіонарний судинний резерв, магістральний і колатеральний кровообіг у кінцівках, мікроциркуляцію і трофіку тканин. Остаточний рівень ампутації встановлювали під час операції після візуальної оцінки ступеня кровопостачання пересічних м'язів. Усі пацієнти в післяопераційний період отримували базисну консервативну терапію: знеболювальну, антиагрегантну, антикоагулянтну, антибактеріальну. Під час аналізу результатів лікування задовільним найближчим результатом ампутації , а також летальний результат зараховували до незадовільних результатів ампутації. Результати та обговорення. Після великих ампутацій нижніх кінцівок видужали без ускладнень 103 (40,2%) пацієнти, серйозні ускладнення спостерігали у 49 (19,1%), помірні - у 68 (26,6%), летальний результат - у 36 (14,1%). У хворих після ампутації нижніх кінцівок на рівні гомілки достовірно частіше розвивалася глибока ранова інфекція та розходження країв післяопераційної рани. Тридцятиденну смертність та ішемічні інсульти достовірно частіше реєстрували в групі ампутації нижніх кінцівок на рівні стегна. Здійснений аналіз результатів ампутації на нижніх кінцівках показав, що найбільша кількість ускладнень у цілому виявилася в групі хворих віком понад 60 років, що вочевидь, пов'язано з більш поширеним ураженням життєво важливих судинних ділянок (р0,05). Водночас ускладнення з боку післяопераційної рани найчастіше виникали у хворих віком 50-59 років після ампутації нижніх кінцівок на рівні гомілки та в курців. Висновки. Рівень суттєвих ускладнень високих ампутацій у ранній післяопераційний період досить значний. Ішемічна хвороба серця з порушенням скорочувальної функції міокарда впливає на результат ампутації кінцівок. Прогностично несприятливим є зниження фракції викиду лівого шлуночка нижче 40%. Найбільшу кількість ускладнень виявили в групі хворих віком понад 60 років, але ускладнення з боку післяопераційної рани найчастіше виникали у хворих віком 50-59 років після ампутації на рівні гомілки та в курців. Тридцятиденна післяампутаційна смертність і частота ішемічних інсультів головного мозку достовірно вища у хворих після ампутації на рівні стегна. У перші три роки після високої ампутації смертність у хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок щорічно зростає та досягає 69,5%. Дод.точки доступу: Літвінова, Н.Ю.; Черняк, В.А.; Стрєпетова, О.В.; Кєфєлі-Яновська, О.І. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |