Яблонь, О. С.
    Альфа-фетопротеїн у новонароджених дітей із затяжними жовтяницями [Текст] / О. С. Яблонь, О. Г. Мазур // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 4. - С. 23-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ (кровь, этиология)
АЛЬФА-ФЕТОПРОТЕИНЫ (вредные воздействия)
Анотація: Вступ. До факторів, які можуть впливати на розвиток затяжної жовтяниці новонароджених, які знаходяться на грудному вигодовуванні, відноситься підвищений вміст альфа-фетопротеїну (АФП) сироватки крові. АФП – ембріональний глікопротеїн, зв'язує і транспортує безліч лігандів, таких як білірубін і поліненасичені жирні кислоти. Проте, механізм підвищення АФП у новонароджених із затяжною жовтяницею залишається відкритим. Мета: Визначення вмісту альфа-фетопротеїну сироватки крові у новонароджених із затяжною жовтяницею, які знаходилися на грудному вигодовуванні. Матеріали і методи. Було обстежено 53 дитини, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу затяжної жовтяниці новонароджених. Діти були розподілені на групи в залежності від тривалості жовтяниці. До I групи увійшло 22 дитини із тривалістю жовтяниці більше 1 місяця, до II групи увійшло 18 дітей із тривалістю жовтяниці до 1 місяця, III групу (порівняння) склали 13 дітей із фізіологічною жовтяницею новонароджених. Всі діти знаходилися на грудному вигодовуванні. Результати та їх обговорення. При біохімічному дослідженні крові у дітей I і II групи відмічалось підвищення рівня загального білірубіну сироватки крові за рахунок його непрямої фракції: середнє значення загального білірубіну сироватки крові у дітей I групи становило 264,9 ± 15,5 мкмоль/л; II групи – 285,2 ± 12,8 мкмоль/л, що достовірно переважало показники дітей групи порівняння - 185,2 ± 6,3 мкмоль/л (р 0,05). Вміст АФП сироватки крові був підвищеним у всіх групах дітей, залучених у дослідження. Так, в I групі вміст АФП у середньому склав 811,12 ± 28,56 нг/мл; в II групі – 763,1 ± 28,4 нг/мл, що достовірно перевищувало значення АФП дітей групи порівняння (р0,05). У кожної третьої дитини із затяжною жовтяницею відмічався підвищений рівень печінкових трасаміназ. Так, діти із затяжною жовтяницею та підвищеним показником печінкових трансаміназ: АлАТ в середньому був в межах 47,5 ± 6,3 Од/л; АсАТ 64,7 ± 13,7 Од/л, мали показники АФП достовірно вищі - АФП - 793,5 ± 31,5 нг/мл, тоді як у дітей з низькими транс аміназами показник АФП був 700,9 ± 33,7 нг/мл (р0,05). Висновок. Отримані дані свідчать про те, що у дітей із найбільш тривалим перебігом жовтяниці спостерігався максимальний показник альфа-фетопротеїну сироватки крові, що свідчить про роль пошкодження гепатоцитів у генезі затяжної жовтяниці новонароджених. У дітей із підвищеними рівнем печінкових трансаміназ вміст альфа-фетопротеїну був достовірно вищим.


Дод.точки доступу:
Мазур, О.Г.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)