Мазулов, О. В.
    Вміст сурфактантного протеїну В у сироватці крові як маркер ураження дихальної системи у недоношених дітей [Текст] / О. В. Мазулов // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine = Неонатология, хирургия и перинатальная медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. - 2016. - Т. VI, № 3. - С. 25-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2226-1230
MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА (патология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
КРОВИ СЫВОРОТКА
БЕЛКИ
Анотація: Білкові компоненти сурфактанту є необхідними та функціонально ефективними його частинами. Найбільший науковий інтерес серед сурфактантних протеїнів викликає вивчення сурфактантного протеїну B. Основними його функціями є сприяння підвищенню поверхневого натягу в альвеолах, протизапальні та антиоксидантні властивості. Але остаточні уявлення щодо його фізіологічної ролі та вмісту при різних патологічних станах ще не сформовані. Матеріали та методи дослідження.Обстежено 58 новонароджених дітей, з них 42 недоношених дитини, які мали патологію дихальної системи в неонатальному періоді, з середнім гестаційним віком 32,18 ± 1,4 тижні, середньою вагою при народженні 1919,1±123,4 г та 16 доношених новонароджених. Вміст сурфактантного протеїну В у сироватці крові визначали на 3-5 день життя імуноферментним методом за набором «Human HSP-27/HSPB1 (HeartShockProtein 27) ELISAkit»(Elabscience) у відповідності до інструкції фірми-виробника. Результати та обговорення.Дослідження рівня SP-B в сироватці крові дітей основної групи показало його достовірно вищий вміст, який склав в середньому 58,5 ± 5,4 нг/мл, тоді як у дітей контрольної групи середнє значення було 22,06 ± 2,3 нг/мл (p0,05). Дослідження вмісту SP-B в сироватці крові у дітей основної групи в залежності від основного захворювання дихальної системи показало, що найменший рівень SP-B в сироватці крові спостерігався у дітей з неонатальною пневмонією (58,3 ± 5,6 нг/мл, р0,05), тоді як у дітей основної групи, які перенесли РДС, цей показник був вищим (65,1 ± 6,1 нг/мл, р0,05) та у тих дітей, яким у подальшому був встановлений діагноз бронхолегеневої дисплазії. Аналіз залежності рівня SP-B від виду проведеної оксигенотерапії показав, що пацієнти, яким проводилася оксигенотерапія за допомогою методу СРАР, мали достовірно нищий середній рівень SP-B в сироватці крові, який склав 51,7 ± 4,8 нг/мл, в той же час, у тих пацієнтів, яким проводилась ШВЛ, середній рівень SP-B в сироватці крові був 66,7 ± 5,9 нг/мл (p0,05). Висновки. Вміст SP-B в сироватці крові недоношених дітей з респіраторними розладами в 2,5 рази вищий, ніж у здорових доношених дітей, найвищий вміст SP-B спостерігався у недоношених, хворих на респіраторний дистрес-синдром та бронхолегеневу дисплазію, який перевищував показник дітей, хворих на пневмонію.

Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)