Інформативність холтерівського моніторування та рівня системного запалення у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця, поєднаною із цукровим діабетом 2-го типу, залежно від кількості уражених коронарних артерій [Текст] / І. Г. Купновицька [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald : український науково-практичний журнал. - 2024. - Т. 28, № 1. - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1684-7903 MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (диагностика) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 (диагностика) КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ (диагностика) СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ (диагностика) Анотація: Цукровий діабет (ЦД) є однією з провідних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що зумовлено високою захворюваністю та його поширеністю, частим виникненням хронічних мікро- та макросудинних ускладнень. Ішемічна хвороба серця (ІХС) у хворих на ЦД 2-го типу трапляється у 2-4 рази частіше, ніж серед людей того ж віку без діабету [1]. У випадку відсутності явних ознак атеросклерозу ризик розвитку ІХС у найближчі 10 років становить 30% [2]. На теперішній час недостатньо досліджені перебіг та прогноз у цієї групи хворих, не розроблені об’єктивні клініко-діагностичні критерії розвитку ускладнень інфаркту міокарда, залишаються невирішеними проблеми вибору патогенетично обґрунтованих методів лікування ІХС у сполученні з ЦД 2-го типу [3]. Мета дослідження – вивчити інформативність холтерівського моніторування (ХМ), кореляцію показників ХМ, С-реактивного білка (СРБ) і вуглеводного обміну в пацієнтів із стабільною ІХС (СІХС) у поєднанні з ЦД 2-го типу для прогнозу перебігу даної патології, своєчасного індивідуального лікування і запобігання виникненню кінцевих точок. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 95 хворих на СІХС зі стенокардією напруги функціонального класу (ФК) ІІІ і серцевою недостатністю (СН) ІІА ФК ІІІ із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ); з них 60 пацієнтів мали супутній ЦД 2-го типу в стадії компенсації. Результати. У хворих з коморбідністю (СІХС і ЦД 2-го типу), за даними ХМ, епізоди депресії/елевації SТ, тахікардія й екстрасистолії частіше реєструвалися при багатосудинному ураженні КА (р0,05); вміст СРБ у сироватці крові збільшувався пропорційно до тяжкості перебігу захворювання, що залежало від чисельності уражених КА. Висновки. Характер та тяжкість перебігу ІХС корелюють з коморбідною патологією та кількістю уражених атеросклерозом КА. У випадку кількасудинного ураження, за даними клінічного, функціонального та лабораторного дослідження, відзначене агресивне прогресування кардіальної патології. Дод.точки доступу: Купновицька, І.Г.; Романишин, Н.М.; Калугіна, С.М.; Клименко, В.І.; Краснопольський, С.З.; Фітковська, І.П.; Губіна, Н.В.; Вівчаренко, М.П. Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.) |