Інтерактивний тренінг як спосіб зміни ставлення до вакцинації на прикладі вакцини від COVID-19 [Текст] / О. В. Ільков [та ін.] // Сімейна медицина = Family medicine : науково-практичний журнал. - 2022. - № 1/2. - С. 19-24. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2307-5112 MeSH-головна: ВАКЦИНАЦИЯ (использование) КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ (профилактика и контроль) Анотація: Новий збудник інфекційних захворювань COVID-19 вперше був зареєстрований наприкінці 2019 року в м. Ухань (Китай) і з того часу значно поширився по всьому світу. Відомо, що 2020 став роком карантинних заходів у більшості країн світу, де запроваджували карантинні заходи, намагаючись стримати поширення захворювання до моменту створення вакцини. Вакцинаційна кампанія розпочалася наприкінці 2020 року у низці розвинених країн світу. На сьогодні в Україні зареєстровано декілька вакцин від коронавірусної інфекції: Pfizer/BioNTech, Modern, CoronaVac/Sinovac Biotech та Oxford-AstraZeneca. Проте темпи вакцинації в країні сповільнюються через низьку готовність певних верств населення до вакцинації. Мета дослідження: аналіз зміни ставлення сімейних лікарів і медичних сестер з помірним і низьким ступенем готовності до вакцинації від COVID-19 до та після проходження інтерактивного тренінгу; розроблення інтерактивного тренінгу з використанням практичних та теоретичних методик для підвищення мотивації щодо вакцинації. Матеріали та методи. Дослідження проведено за участю 541 медпрацівників (лікарів та медичних сестер) різної статі, віком від 19 до 67 років, працівників міських та сільських амбулаторій, які проходили інтерактивний тренінг для вакцинаторів проти COVID-19. На момент тренінгу були вакциновані 265 медичних працівників. Тренінги проходили протягом 6 місяців (березень-вересень 2021 року). Результати. Проведено порівняння співвідношення готовності вакцинуватися до та після проведення тренінгу. Статистичний аналіз продемонстрував, що існує зв’язок між професією (лікар чи медична сестра) та оцінкою рівня готовності до тренінгу. Кількість медичних працівників, які були абсолютно неготові вакцинуватися після тренінгу, скоротилася з 9% до 1%, а тих, хто оцінював себе як не готовий, – з 14% до 5%. Кількість осіб, хто вагається, зменшилася з 57% до 23%. Водночас кількість тих, хто готовий вакцинуватися, зросла з 19% до 55%, а тих, хто абсолютно готовий, – з 1% до 16%. Висновки. Слід відзначити важливість проведення навчальних тренінгів чи введення в навчальну програму курсу, який містить доказову інформацію щодо вакцинації для забезпечення якісної імунопрофілактики населення та медичних працівників. Вакцинація залишається найбільш ефективною стратегією запобігання важкій хворобі та смерті від інфекції COVID-19. Дод.точки доступу: Ільков, О.В.; Колесник, П.О.; Колесник, А.П.; Русановська, О.В.; Микита, Т.Р.; Сабов, О.О.; Калій, В.В. Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)