Квіт, Х. Б.
    Роль інуліну у лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки та змін мікробіому кишківника [Текст] / Х. Б. Квіт, H. В. Харченко // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2022. - Т. XXІ, № 4. - С. 23-29. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ИНУЛИН (терапевтическое применение)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ (лекарственная терапия)
МИКРОБИОТА
КИШЕЧНИК (микробиология)
Анотація: Одним із механізмів, запропонованих для пояснення розвитку та прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), є бактеріальна транслокація та ендотоксемія, що, як вважають, можуть бути обумовлені дисбіозом та підвищеною кишковою проникністю. За рахунок змін мікробіому можна досягти як позитивного, так і зворотнього ефекту через вплив на різноманітні ланки патогенезу НАЖХП – від біохімічних показників до накопичення жирових включень у печінці. Тому пошук препарату, який міг би ефективно впливати на причини формування стеатозу печінки, став ключовим серед досліджень останніх років. Мета дослідження – вивчити склад мікробіому кишківника та біохімічні показники у пацієнтів із неалкогольною жировою хворобою печінки до та після лікування інуліном. Матеріал та методи. До дизайну дослідження увійшли 93 пацієнти із НАЖХП, яким призначали 5 г Інуліну-Нео (екстракту Топінамбуру) двічі на день. Для підтвердження діагнозу НАЖХП проведено УЗД дослідження та еластографію печінки. Мікробіом кишківника до та після лікування визначався за допомогою методики ПЛР у реальному часі та включав визначення Bacteroidetes, Firmicutes, Actinobacteria, а також якісне визначення Candida Albicans, Candida glabrata та Candida krusei. Тривалість лікування – 20 днів. Результати. Показники до та після лікування продемонстрували зміни у мікробіомі кишківника на фоні вживання Інуліну (зростання Actinobacteria), покращення біохімічних показників (гамма-глутаміл транспептидази (ГГТП), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), С-реактивного білка (СРБ) високочутливого). Також встановлено кореляційний взаємозв’язок між зростанням рівня Actinobacteria на фоні лікування Інуліном та зменшенням кандидозу кишківника. Висновок. Інулін може бути частиною терапії у пацієнтів із НАЖХП за рахунок позитивного впливу на біохімічні показники формування стеатозу та завдяки модуляції мікробіому кишківника, що впливає на зниження прозапальних маркерів та рівня ендотоксемії.


Дод.точки доступу:
Харченко, H.В.
Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.)