Терапія цервікальної неоплазії на тлі бактеріального вагінозу [Текст] / О. А. Таран [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive Endocrinology : научно-практический медицинский журнал. - 2021. - № 4. - С. 101-106. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2309-4117 MeSH-головна: ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лекарственная терапия) ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ (хирургия) Анотація: Мета дослідження: оцінити ефективність вагінального декаметоксину в період підготовки до ексцизії (конізації) шийки матки у жінок з HSIL (цервікальною інтраепітеліальною неоплазією (ЦІН) ІІ) на тлі інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ) високого онкогенного ризику при бактеріальному вагінозі (БВ) та використання вагінального гелю з декаметоксином і гіалуроновою кислотою для покращення репарації в післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок з HSIL (ЦІН ІІ) на тлі ВПЛ-інфікування штамами високого онкогенного ризику та БВ, яким була виконана петльова ексцизія (конізація) шийки матки. Основній групі (n = 30) напередодні хірургічного лікування призначали терапію БВ розчином декаметоксину та пероральним метронідазолом строком до 7 діб, після проведення ексцизії шийки матки застосовували вагінальний гель із декаметоксином та гіалуроновою кислотою курсом 14 діб. Група порівняння (30 пацієнток) для терапії БВ використовувала пероральний метронідазол упродовж 7 діб. За допомогою кольпоскопії проводили візуальний контроль шийки матки. За результатами ПЛР оцінювали біоценоз піхви. Елімінацію онкогенних штамів ВПЛ оцінювали методом ПЛР. Результати. Використання у складі комбінованої терапії HSIL (ЦІН ІІ) препаратів декаметоксину зумовлювало більш швидку та повноцінну епітелізацію ранової поверхні, ніж стандартна терапія (ВР 0,27, 95% ДІ 0,10 – 0,71, р = 0,008). Через 3 місяці після застосування препаратів декаметоксину визначалося достовірне збільшення випадків нормалізації вагінальної мікробіоти (ВР 0,30, 95% ДІ 0,09 – 0,98, р = 0,047), збільшення кількості лактобацил у вагінальному секреті (ВР 0,31, 95% ДІ 0,11 – 0,84, р = 0,02). Через 6 місяців комбінованої терапії встановлено статистично вірогідний вплив декаметоксину на елімінацію онкогенних штамів ВПЛ (ВР 0,22, 95% ДІ 0,05 – 0,94, р = 0,04). Не відзначено жодної побічної дії декаметоксину як за час проведення терапії, так і в більш пізньому періоді. Висновки. Отримані результати свідчать про пришвидшення репаративних процесів шийки матки, виражений протимікробний ефект, елімінацію онкогенних штамів ВПЛ і безпечність вагінального використання декаметоксину до та після проведення петльової ексцизії шийки матки у жінок з HSIL (ЦІН ІІ) на тлі ВПЛ-інфікування штамами високого онкогенного ризику при БВ. Дод.точки доступу: Таран, О.А.; Рудь, В.О.; Булавенко, О.В.; Коньков, Д.Г. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |