Эпигенетические изменения активности рибосомных цистронов акроцентрических хроматид человека у плодов, индивидов средного (22-45 лет) и пожилого (80-100 лет) возроста [Текст] / Т. Лежава [и др.] // Цитология и генетика = Cytology and genetics : международный научный журнал. - 2020. - Т. 54, № 3. - С. 69-80. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0564-3783 MeSH-головна: ХРОМАТИДЫ ПЛОД РИБОСОМЫ Анотація: Було вивчено рівень загального гетерохроматину, Ag-позитивних областей ядерцевого організатора (ЯОР), рівень супутникових асоціацій акроцентричних хроматид (деякі хроматидні супутники пов’язані один з одним, утворюючи супутникові асоціації), інтенсивність вступу в асоціації кожної акроцентричної хроматиди і типів асоціацій хроматид у 29 плодів, у 32-х здорових індивідів 22–45 років і 22-х індивідів 80–106 років. Хромосоми були ідентифіковані за допомогою аналізу G-забарвлення з використанням системи каріотипування Ikaros (Meta system). Диференціальна скануюча калориметрія показала більш високу термостабільність хроматину (гетерохроматінізацію) у індивідів середнього і похилого віку в порівнянні з плодами. Кількість Ag-позитивних ЯОР на клітину як для асоційованих, так і для неасоційованих хроматид була значно вище в клітинах плода, ніж в середньому і в похилому віці. Кількість супутникових асоціацій хроматид на клітину плодів і у індивідів похилої групи була нижче, ніж у індивідів середнього віку. Активність вступу в асоціації хроматид 15-ої хромосоми у плодів і індивідів середньої і похилої вікових груп була значно нижче в порівнянні з іншими акроцентричними хроматидами (р 0,05), тоді як хроматиди 21-ї хромосоми брали участь в асоціаціях з високою активністю (р 0,05). Частота асоціацій хроматид гомологічних хромосом (13:13; 14:14; 15:15 і 22:22) і деяких хромосом (15:22 і 21:22) у плода, індивідів 22–45 і 80–106 років майже збігалася. Вищезазначені явища, мабуть, вказують на те, що хроматидні супутникові рибосомні гени акроцентричних хромосом піддаються специфічній епігенетичній мінливості в залежності від віку, визначаючи специфічний синтез рРНК для конструювання специфічних рибосом, що може мати велике значення при оцінці загального функціонування клітин при нормальних і патологічних станах. Дод.точки доступу: Лежава, Т.; Буадзе, Т.; Монаселидзе, Д.; Джохадзе, Т. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |