Купновицька, І. Г. Вплив інгібітора IF-каналів синусового вузла на перебіг стабільної ІХС й нейрогуморальну регуляцію судин у хворих після внутрішньосудинної коронарної ангіопластики [Текст] / І. Г. Купновицька, Н. М. Романишин // Art of Medicine : науково-практичний журнал. - 2020. - № 1. - С. 92-98. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 2521-1455 MeSH-головна: АНГИОПЛАСТИКА БАЛЛОННАЯ КОРОНАРНАЯ (использование, реабилитация, статистика) ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА (иммунология, лекарственная терапия, патофизиология, реабилитация, хирургия) Анотація: Захворювання серцево-судинної системи сьогодні є основною причиною смертності населення у більшості країн світу. Щорічно вони зумовлюють 4,3 млн смертей в Європі, зокрема понад 2 млн – у країнах Європейського Союзу, що становить відповідно 48% смертності. Близько половини випадків летальності від захворювань серцево-судинної системи припадає на ішемічну хворобу серця (ІХС) [4]. На сьогодні відомо, що в патогенезі ІХС важливе місце посідають такі біохімічні та патофізіологічні порушення, як ендотеліальна дисфункція (ЕД), оксидантний стрес, дисліпідемія, системна імунозапальна активація. Запальні процеси відіграють важливу роль в процесі формування як самої атеросклеротичної бляшки, так і пошкодження нестабільної атероми з подальшою тромботичною оклюзією і розвитком серцево-судинних ускладнень [10]. Метою дослідження було дослідити вплив івабрадину на клінічний перебіг захворювання, ендотеліальну функцію й показники імунозапальної відповіді організму хворих на стабільну ІХС після реваскуляризації міокарда протягом 12 місяців лікування. Об’єктом дослідження обрано 120 хворих на стабільну ІХС: стенокардію напруги функціонального класу (ФК) ІІІ із серцевою недостатністю (СН) ІІА ФК ІІІ із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ), котрим проводили стентування КА. Обстежувані хворі рандомізовані за кількістю уражених КА, способом лікування та тривалістю періоду після внутрішьосудинної коронарної ангіопластики. Доповнення лікувального комплексу стабільної ІХС після стентування КА івабрадином забезпечує стійке зниження і утримання цільових рівнів ЧСС на довготривалий період, що сприяє покращенню якості життя пацієнтів, збільшення толерантності до фізичного навантаження (ТФН) уникнення ускладнень та повернення хворих до попередньої трудової діяльності. Установлено, що івабрадин покращує клінічну картину і нейрогуморальний статус у пацієнтів після внутрішньосудинної коронарної ангіопластики не залежно від кількості уражених КА. Івабрадин сприяє позитивній достовірній динаміці ЕТ-1, показників імунозапальної активності та системної запальної реакції в часовому проміжку в пацієнтів на стабільну ІХС після комплексного кардіохірургічного та терапевтичного лікування. Показник імунозапальної реакції та системного запалення – ФНП-? та СРБ достовірно знижувалися на 6-й та 12-й місяці після лікування у пацієнтів, які приймали івабрадин. А у хвориз з базовим лікуванням більш виражена динаміка даних показників була тільки до 6-го місяця фармакотерапії (р0,05). Слід відмітити, що величини ЕТ-1, ФНП-? та СРБ у пацієнтів КГ мала тенденцію до зменшенням, але з меншим відсотковим значенням в порівнянні з хворими ОГ. У другому півріччі відмічене незначне зниження величин ФНП-? та СРБ у досліджуваних КГ, що було наближено за величиною як в період 6-ти місяців лікування (р0,05). Дод.точки доступу: Романишин, Н.М. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |