Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Шапринський Є. В. Назва : Сучасні методи реконструкції стравоходу при його резекції та екстирпації Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2019. - N 4. - С. 95-99 (Шифр ШУ1/2019/4) MeSH-головна: ПИЩЕВОДА СТЕНОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ Анотація: Розроблений алгоритм вибору методу реконструкції стравоходу полягав у тому, що при протяжності стриктури менш ніж 3,0 см виконували пластику власними тканинами. При протяжності стриктури більш ніж 3,0 см та наявності раку стравоходу проводили езофагопластику автотрансплантатом залежно від її локалізації. При високій стриктурі виконували езофагопластику товстою кишкою за розробленою методикою клініки, а також у випадку неможливості використання шлунка. При серединній і низькій стриктурі стравоходу проводили езофагопластику шлунковою трубкою з запропонованим способом її подовження, при неможливості її виконання виконували езофагопластику товстою кишкою. При неможливості використання як трансплантата шлунка та товстої кишки була розроблена езофагопластика ілеоцекальним сегментом. Застосування запропонованого алгоритму вибору методу реконструкції стравоходу дозволило достовірно знизити рівень ускладнень із боку стравохідно-органних анастомозів, скоротити тривалість перебування хворих у стаціонарі, тривалість післяопераційного періоду та знизити післяопераційну летальність з 6,0 до 2,6 %.Разработанный алгоритм выбора метода реконструкции пищевода заключался в том, что при протяженности стриктуры менее 3,0 см выполняли пластику собственными тканями. При протяженности стриктуры более чем 3,0 см и наличии рака пищевода проводили эзофагопластику автотрансплантатом в зависимости от ее локализации. При высокой стриктуре выполняли эзофагопластику толстой кишкой по разработанной методике клиники, а также в случае невозможности использования желудка. При срединной и низкой стриктуре пищевода проводили эзофагопластику желудочной трубкой с предложенным способом ее удлинения, при невозможности ее выполнения выполняли эзофагопластику толстой кишкой. При невозможности использования в качестве трансплантата желудка и толстой кишки была разработана эзофагопластика илеоцекальным сегментом. Применение предложенного алгоритма выбора метода реконструкции пищевода позволило достоверно снизить уровень осложнений со стороны пищеводно-органных анастомозов, сократить длительность пребывания больных в стационаре, продолжительность послеоперационного периода и снизить послеоперационную летальность с 6,0 до 2,6%.