Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Гаврисюк В. К., Меренкова Е. А., Гуменюк Г. Л., Быченко О. В. Назва : Алгоритм лечения больных саркоидозом легких Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 39-45 (Шифр УУ21/2018/1) Предметні рубрики: Лефлуномид MeSH-головна: САРКОИДОЗ ЛЕГОЧНЫЙ МЕТИЛПРЕДНИЗОЛОН АЗАТИОПРИН МЕТОТРЕКСАТ Анотація: Мета роботи - розробка алгоритму лікування хворих на саркоїдоз легень на основі вивчення частоти протипоказань до призначення, серйозних побічних ефектів та випадків резистентності до глюкокортикостероїдів (ГКС), визначення оптимального препарату імуносупресивної терапії. Матеріали та методи. Вивчення частоти протипоказань, серйозних побічних ефектів і випадків резистентності до ГКС було проведено у 185 хворих на вперше виявлений саркоїдоз із ураженням паренхіми легень. Порівняльне вивчення ефективності та переносимості азатіоприну, лефлуноміду і метотрексату проведено у 43 хво­рих на саркоїдоз легень. Результати та обговорення. В середньому у кожного восьмого хворого на саркоїдоз II-III стадії (12,4 %) потрібно призначення імуносупресивної терапії вже в момент встановлення діагнозу у зв’язку з наявністю протипоказань до застосування ГКС. У ході ГКС-терапії потреба в лікуванні імуносупресантами зростає в зв’язку із серйозними побічними ефектами препарату, а також внаслідок резистентності до ГКС-терапії в середньому до 32,4 %. Тобто кожному третьому пацієнту на різних етапах лікування необхідно призначення імуносупресантів. У лікуванні хворих на саркоїдоз легень з протипоказаннями до призначення або серйозними побічними ефектами ГКС альтернативна терапія азатіоприном (50 мг/добу з подальшим підвищенням дози на 25 мг/добу кожні 2 тиж до досягнення максимальної) є неефективною у більшості хворих. Застосування лефлуноміду (20 мг/добу) збільшує частоту регресії саркоїдозу через 3 міс терапії до 50 %. На відміну від азатіоприну та лефлуноміду, метотрексат (10 мг/тиж) є ефективним у більшості пацієнтів (73,7 %). Метотрексат відрізняється більш сприятливим профілем безпеки - на відміну від азатіоприну і лефлуноміду, протягом 3 міс терапії метотрексатом (10 мг/тиж) серйозної побічної дії, що вимагала б відміни препарату, не спостерігалося. Висновки. Розроблено алгоритм лікування хворих на саркоїдоз легень, заснований на врахуванні протипоказань до призначення, серйозних побічних ефектів ГКС і резистентності до ГКС-терапії, застосуванні як імуносупресивного препарату метотрексату, що відрізняється оптимальним рівнем ефективності і профілем безпеки. Дод.точки доступу: Гаврисюк, В. К.; Меренкова, Е. А.; Гуменюк, Г. Л.; Быченко, О. В.