Форма документа : Стаття із журналу Шифр видання : Автор(и) : Зуб Л.О., Горбан Б.В., Буздуган І.О. Назва : Морфо-функціональні властивості еритроцитів як маркер прогресування уражень нирок у хворих, які перенесли коронавірусну хворобу Місце публікування : Буковинський медичний вісник: український науково-практичний журнал. - Чернівці: БДМУ, 2024. - Т. 28, № 1. - С. 106-111. - ISSN 1684-7903 (Шифр БУ5/2024/28/1). - ISSN 1684-7903 Примітки : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ ПОЧЕК БОЛЕЗНИ ЭРИТРОЦИТЫ Анотація: Патологія морфо-функціонального стану еритроцитів впливає не тільки на реологічні властивості крові, а ще й на різноманітні регуляторні процеси, що забезпечують мікроциркуляцію, зокрема, і в нирках. Зміни морфо-функціонального стану еритроцитів спричиняють патологічний вплив на мембрани та рецептори клітин нирок, що призводить до негативних розладів їх життєдіяльності та функціонування. Мета. Дослідити морфо-функціональний стан еритроцитів у хворих з ураженням нирок, що перенесли COVID‑19. Матеріал і методи. Було обстежено 75 хворих у віці 45-65 років з ураженням нирок, які перенесли COVID середньої тяжкості 8-12 місяців тому. Усі пацієнти вже мали ХХН 1-2 ст. Було сформовано групи дослідження та групи контролю (пацієнти з відповідною нозологією, які не хворіли на COVID): І - гломерулонефрит (ХГН); ІІ –пієлонефрит (ХПН); ІІІ – діабетична нефропатія 4 ст. (ДН). Всі пацієнти мали протокольне дослідження нефрологічних пацієнтів, а також ми дослідили у них морфо-функціональні властивості еритроцитів (індекс деформабельності еритроцитів (ІДЕ), відносну в’язкість еритроцитарної суспензії (ВВЕС), пероксидний гемоліз еритроцитів (ПГЕ) за допомогою фільтраційних методів. Результати дослідження. Зміни морфо-функціональних властивостей еритроцитів можуть свідчити про прогресуючий перебіг захворювань нирок у хворих, які перенесли COVID. Це проявилося зменшенням індексу деформабельності еритроцитів, більш як на 40% у хворих на ХГН та удвічі у хворих з ДН, а також вірогідним підвищенням відносної в’язкості еритроцитарної суспензії, що було в 2 рази вищим у групі з ХГН та у 3 рази вищим у групі з ДН за відповідні показники у групі з ХПН. Виявлено зворотню кореляційну залежність між добовою протеїнурією та ІДЕ у хворих з ХХН після COVID (r=-0,59) (р=0,041), а також відповідну пряму залежність між ПГЕ та добовою протеїнурією (r=0,68) (р=0,038) та між ВВЕС з добовою протеїнурією (r=0,76) (р=0,035). Висновки. Зміни морфо-функціональних властивостей еритроцитів були глибшими у хворих на ДН та ХГН після перенесеного COVID, ніж у пацієнтів з ХПН. Виявлено кореляцію між показниками морфо-функціональних властивостей еритроцитів та добовою протеїнурією. Показники морфо-функціональних властивостей еритроцитів – ВВЕС, ІДЕ та ПГЕ можуть бути маркерами прогресування ХХН у хворих, які перенесли COVID середньої важкості. Дод.точки доступу: Горбан, Б.В.; Буздуган, І.О.