Роль сукцинатоксидазного окисления в интенсивной терапии тяжелой черепно-мозговой травмы [Текст] / В. И. Черний [и др.] // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний = Emergency medicine : науково-практичний журнал. - 2019. - № 4. - С. 128-138. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 2224-0586 MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология) ЯНТАРНАЯ КИСЛОТА (классификация, терапевтическое применение, фармакокинетика) ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ (использование, методы) Анотація: Мета: вивчення особливостей цереброкардіальних взаємодій у пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ) і їх змін при використанні в інтенсивній терапії (ІТ) похідних бурштинової кислоти — препаратів цитофлавін і етилметилгідроксипіридину сукцинат. Матеріали та методи. Групу порівняння становили 12 хворих із діагнозом ТЧМТ, які отримували ІТ за стандартним протоколом. Групу дослідження (ГД) становили 74 пацієнтів з ТЧМТ: 43 хворих, які отримували, крім стандартного протоколу, цитофлавін (5 мл у 100 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно 1 раз на добу), і 31 хворий, який отримував додатково до стандартного протоколу етилметилгідроксипіридину сукцинат (5 мл у 100 мл фізіологічного розчину внутрішньовенно 1 раз на добу). Тривалість ІТ — від 10 діб до 8 міс. Із пацієнтів ГД 9 осіб померли, у 5 пацієнтів гостра церебральна недостатність трансформувалася у вегетативний стан. Діагноз вегетативного стану в пацієнтів ГД був виставлений у динаміці спостереження на підставі прийнятих міжнародних критеріїв, затверджених Американською академією неврології. У динаміці терапії проводили аналіз рівня свідомості за шкалою коми Глазго, Глазго-Пітсбурзькою шкалою коми й шкалою результатів Глазго, параметрами комп’ютерної томографії (Philips Brilliance CT), показниками кількісної електроенцефалографїї (кЕЕГ) (система Nihon Kohden Corporation EEG-1200K), варіабельності серцевого ритму (ВСР) («Ютас ЮМ 200»). Статистична обробка даних була проведена за допомогою програми MedStat. Результати. В умовах ТЧМТ центральний контур регуляції ВСР зміщувався від вегетативних центрів довгастого мозку в ділянку ретикулярної формації стовбура й середнього мозку й проекцію дна IV шлуночка. Про це свідчать виявлені середні й сильні прямі кореляційні зв’язки між параметрами ВСР і рівнями потужності дельта-діапазону («патологічна» повільнохвильова активність), максимально в проекції окципітальних і лобових відділів кори; активністю нейрогліального пулу ЦНС (спектр-потужність (СП) кЕЕГ у діапазоні 0,5–1 Гц), максимально в зонах проекції стовбурових утворень (С3С4; О1О2); активністю адренергічних нейромедіаторних структур ЦНС (СП кЕЕГ 4–5 Гц), максимально в зонах проекції стовбурових утворень (С3С4; Т3Т4); середні зворотні кореляційні зв’язки між параметрами ВРС і рівнями потужності тета- і альфа-1-діапазонів, максимально в проекції окципітальних і центральних відділів кори; активність холін- (СП кЕЕГ 6–7,5 Гц) і дофамінергічних (СП кЕЕГ 11–12 Гц) систем ЦНС, максимально в зонах проекції стовбурових утворень (С3С4; О1О2). В умовах ТЧМТ з несприятливим результатом (летальний кінець) не існувало єдиного центрального контуру регуляції ВРС, виявлені одночасні конкурентні впливи з боку таламокортикальних, таламогіпоталамічних структур; ретикулярної формації діенцефального рівня. Застосування препаратів — похідних бурштинової кислоти (цитофлавін і етилметилгідроксипіридину сукцинат) у пацієнтів із ТЧМТ приводило до відновлення рівноправних впливів традиційного центрального контуру — центри довгастого мозку, гіпоталамо-гіпофізарна ділянка — на формування ВСР. Цікаво, що ефекти етилметилгідроксипіридину сукцинату були пов’язані більшою мірою з динамікою параметрів кЕЕГ, що відображають зміни на верхньостовбуровому й кірковому рівні ЦНС, а використання цитофлавіну — переважно зі змінами параметрів кЕЕГ, які є нейрофізіологічними предикторами динаміки на рівні середнього мозку, діенцефальної, таламічної й лімбіко-гіпокампальної ділянок ЦНС. Висновки. Параметри цереброкардіальних взаємодій при ТЧМТ і їх зміни є інформативними для оцінки ефективності ІТ і прогнозування результату. Дод.точки доступу: Черний, В.И.; Андронова, И.А.; Городник, Г.А.; Черний, Т.В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |