Сурков, Д. М. Застосування ультраселективного похідного клонідину для подовженої седації у доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Текст] / Д. М. Сурков // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. - 2019. - Том 25, N 4. - С. 4-10 MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ (патофизиология) МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ (лекарственная терапия) КЛОФЕЛИН (терапевтическое применение) Анотація: Досліджено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за Sarnat II-III ст. в терміні Ј72 годин після пологів. Немовлята були розподілені методом простої відкритої рандомізації за фармакологічним препаратом для медикаментозної седації під час проведення штучної вентиляції легень на групу дослідження (n=46) із застосуванням дексмедетомідину та групу контролю (n=159), в яку увійшли морфін у монотерапії, або в комбінації з натрію оксибутиратом чи діазепамом в стандартних рекомендованих дозах. Проведений порівняльний аналіз впливу дексмедетомідину та інших лікарських засобів на стан церебральної перфузії та на результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.Отримана достовірна відмінність поміж групами щодо строків екстубації трахеї у немовлят (р=0,022), вірогідність для дитини бути екстубованою до 7 доби лікування була значно вищою в групі дексмедетомідину 68% проти 33% в групі контролю (p=0,018) з коефіцієнтом ризику HR 0,48 (95% СІ 0,27-0,86; р=0,011). Також достовірно відрізнялись поміж досліджуваною та контрольною групами показники церебральної оксиметрії у 1-у (65 [50-73]% проти 79 [68-85]%, р=0,012) та 2-у добу лікування (74 [67-86]% проти 81 [73-93]%, р=0,035). Значення середнього артерійного тиску були вище в групі дексмедетомідину порівняно з контролем (58 [51-65] мм рт.ст. проти 53 [46-60] мм рт.ст., р0,001), при меншій дозі добутаміну (EV -1,87; 95% CI від -3,25 до -0,48; p Исследовано 205 доношенных новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией по Sarnat II-III ст. в сроке Ј72 часов после родов. Младенцы были распределены методом простой открытой рандомизации по фармакологическому препарату для медикаментозной седации во время проведения искусственной вентиляции легких на группу исследования (n=46) с применением дексмедетомидина и группу контроля (n=159), в которую вошли морфин в монотерапии или в комбинации с натрия оксибутиратом или диазепамом в стандартных рекомендованных дозах. Проведен сравнительный анализ влияния дексмедетомидина и других лекарственных средств на состояние церебральной перфузии и на результаты лечения гипоксически-ишемической энцефалопатии.Получена достоверная разница между группами относительно сроков экстубации трахеи у новорожденных (р=0,022), вероятность для ребенка быть экстубированым до 7 суток лечения была значительно выше в группе дексмедетомидина 68% против 33% в группе контроля (p=0,018) с коэффициентом риска HR 0,48 (95% CI 0,27-0,86; р=0,011). Также достоверно отличались между исследуемой и контрольной группами показатели церебральной оксиметрии в 1-в (65 [50-73]% против 79 [68-85]%, р=0,012) и 2-в сутки лечения (74 [67-86]% против 81 [73-93]%, р=0,035). Значение среднего артерийного давления были выше в группе дексмедетомидина по сравнению с контролем (58 [51-65] мм рт.ст. против 53 [46-60] мм рт.ст., р0,001), при меньшей дозе добутамина (EV -1,87; 95% CI от -3,25 до -0,48; p Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |