Молодцов, В. Є. Особливості міжгенних та ген-факторних взаємодій у патогенетичних механізмах розвитку алкогольного гепатиту та алкогольного цирозу печінки [Текст] / В. Є. Молодцов, З. І. Россоха, О. І. Федів // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2019. - Т. XVIII, № 2. - С. 49-57. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338 MeSH-головна: ЦИРРОЗ ПЕЧЕНИ АЛКОГОЛЬНЫЙ (генетика, этиология) ГЕПАТИТ АЛКОГОЛЬНЫЙ (генетика, этиология) Анотація: Мета роботи - проаналізувати комбінації генотипів за генами eNOS (T-786C), PNPLA3 (C10109G), CD-14 (C-159T) у хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП). Матеріал і методи. Обстежено 99 пацієнтів із встановленим діагнозом АХП. У 37 (37,37 %) із 99 пацієнтів основної групи було підтверджено за допомогою додаткових лабораторних та інструментальних методів алкогольний гепатит (АГ), а у 62 (62,62%) - алкогольний цироз печінки (АЦП). У 64,86 % пацієнтів з АГ та у 64,51% з АЦП було виявлено гіпертонічну хворобу (ГХ) І-ІІ стадій, I-II ступенів, без серцевої недостатності, тому до групи порівняння із 21 практично здорової особи було також залучено 10 (32,25%) осіб з ГХ. Для визначення поліморфних варіантів генів CD 14 (C-159T), rs2569190 PNPLA3 (C10109G), rs738409 та eNOS (T-786C), rs2070744 використовували модифіковані протоколи з олігонуклеотидними праймерами із застосуванням методу полімеразної ланцюгової реакції та наступним аналізом поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів. Результати. Встановлено, що між хворими на АГ та хворими на АЦП не було виявлено значущих відмінностей при аналізі комбінацій генотипів за двома генами eNOS/PNPLA3, eNOS/CD14, CD14/PNPLA3. У практично здорових осіб частота розповсюдження комбінацій генотипів ТС/СТ за генами eNOS/CD14 становила 33,33% та була достовірно вищою ніж у пацієнтів з АЦП - на 11,29% (х2= 5,43; p0,05). Під час розрахунку показника співвідношення шансів OR, який склав 0,255 (з довірчим інтервалом CI: 0,077-0,846), з'ясовано, що зазначена комбінація генотипів знижує ризик розвитку АЦП. У пацієнтів із АГ, як і у практично здорових осіб, була підвищена частка осіб із комбінацією генотипів ТС/СС за генами eNOS/PNPLA3 порівняно з пацієнтами із АЦП, але зазначене підвищення не було достовірним (х20,05; для значущих відмінностей критичне значення показника мало повинно становити 3,84), що було підтверджено розрахунком показника співвідношення шансів (OR=2,19; CI: 0,92-5,19). А частка пацієнтів із комбінацією генотипів CС/СG за генами eNOS/PNPLA3, навпаки, була знижена серед пацієнтів із АГ порівняно з пацієнтами із АЦП, але ці відмінності також не були значущими (х2= 3,56; р0,05; OR=6,11; CI: 0,74-50,37). Серед хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) була значуще підвищена частота розповсюдження комбінацій генотипів ТТ/ТТ за генами eNOS/CD14, а також CC/GG за генами CD14/PNPLA3 (20% та 30%, а у клінічно здорових осіб цих комбінацій не виявлено взагалі, відповідно: х2= 4,49; p0,05 та х2 Дод.точки доступу: Россоха, З.І.; Федів, О.І. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |