Проблеми лікування та профілактики пневмококової інфекції в дітей [Текст] / Л. І. Чернишова [та ін.] // Актуальна інфектологія. - 2018. - Том 6, N 4. - С. 28-33. - Бібліогр.: с. 32 MeSH-головна: ПНЕВМОКОККОВЫЕ ИНФЕКЦИИ (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, осложнения, профилактика и контроль) МИКРОБНОЙ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ ТЕСТЫ (методы) ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА (терапевтическое применение) ВАКЦИНЫ ПНЕВМОКОККОВЫЕ ДЕТИ Анотація: Актуальність. Streptococcus pneumoniae — одна з головних причин інвазивних та неінвазивних захворювань різної локалізації у всіх вікових групах по всьому світі. Пневмокок — вбивця № 1 для дітей до 5 років: 40 % в структурі смертності, 500 000 життів на рік. Глобальне зростання стійкості до антибіотиків створює проблеми емпіричного лікування інфекції. Вакцинація проти пневмокока — найбільш дієвий засіб контролю над інфекцією. Вибір вакцини «повинен ґрунтуватись на наявній місцевій чи регіональній оцінці розподілу серотипів пневмокока в різних вікових групах» (ВООЗ). Мета: визначити у дітей серотиповий склад пневмококів при носійстві та при гнійному менінгіті, їх відповідність до вакцинальних штамів і чутливість до антибіотиків. Матеріали та методи. Було взято під спостереження 900 здорових дітей віком від 6 місяців до 5 років. Для дослідження бралися назофарингеальні мазки спеціально навченими медичними сестрами. Ідентифікація пневмококів проводилась класичним культуральним методом та ПЛР у реальному часі. Визначення чутливості до 13 антибіотиків виконувалося диско-дифузійним методом та методом серійних розведень. Серотипування пневмококів проводили з використанням мультиплексної ПЛР. Перевіряли носійство 15 серотипів пневмокока, 13 з яких входять до складу ПКВ 13. Результати. При використанні культурального методу було виділено пневмококи з носоглотки у 21,3 % дітей перших 5 років життя. При використанні ПЛР — у 53,8 % дітей. Бар’єр резистентності до 25 % пневмококів, при якому вже недоцільно застосовувати препарат, переступили такі антибіотики, як котримоксазол, еритроміцин та азитроміцин. До амоксициліну/клавуланату, який поки що є антибіотиком першої лінії для лікування позалікарняної пневмонії, 28,3 % пневмококів, що визначалися при назофарингеальному носійстві у дітей до 5 років, виробили часткову резистентність. Від здорових носіїв не було виділено жодного ізоляту пневмокока з високою резистентністю до цефалоспоринів ІІІ покоління. Мультирезистентні пневмококи із серотипами 14, 6А/В, 19F та НТ-штами разом становлять 52,2 % при носійстві у дітей та 69,1 % при менінгіті. Серотипи, що входять до складу ПКВ 13, збігаються в 65,53 % із серотипами, що виділялися при назофарингеальному носійстві, та в 87,5 % при гнійному менінгіті в дітей. Висновки. Основним джерелом пневмококів є фарингеальне носійство, яке зустрічається у здорових дітей перших п’яти років життя. Збудником пневмококових менінгітів є ті ж серотипи пневмококів, які колонізують носоглотку дітей. Селекція резистентних штамів пневмокока відбувається переважно в дітей при назофарингеальному носійстві. Результати визначення збігу вакцинальних серотипів ПКВ та серотипів пневмококів при носійстві та гнійному менінгіті дозволяють прогнозувати, що введення універсальної вакцинації проти пневмококової інфекції буде зменшувати носійство пневмококів майже на 66 % та захистить від пнемококових менінгітів більше ніж 87 % дітей. Дод.точки доступу: Чернишова, Л. І.; Гільфанова, А. М.; Бондаренко, А. В.; Яновська, В. В.; Глушкевич, Т. Г.; Якимович, С. А. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |