Вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на активацію системи перекисного-окиснення ліпідів у тканині [Текст] / В. О. Крилюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2018. - Т. XVII, № 4. - С. 53-59. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338 MeSH-головна: РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ (осложнения) ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ ПЕЧЕНЬ (кровоснабжение) Анотація: Провідним механізмом пошкодження після ішемії/реперфузії є надлишкова продукція активних форм кисню. Цей процес призводить до утворення цілого ряду продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ). З метою уточнення розвитку процесу перекисного окиснення ліпідів важливе значення має вивчення дієнових кон'югатів. Вони є первинними продуктами ПОЛ та відносяться до токсичних метаболітів, які надають шкідливу дію на ліпопротеїди, білки, ферменти і нуклеїнові кислоти. Вищевказані механізми активно відбуваються у постраждалих із поєднаною травмою та реперфузійними пошкодженнями, та водночас обґрунтовують необхідність вивчення змін системи ПОЛ у таких постраждалих з метою корекції їх лікування. Мета роботи - вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на зміни у системі перекисного окислення ліпідів тканини печінки в експерименті у тварин з поєднаною травмою органів черевної порожнини. Матеріали та методи. В експерименті використали 80 статевозрілих білих щурів-самців лінії Wistar масою 190-220 г. Тварин розподілили на контрольну і 3 дослідні групи (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи вивчали розвиток ішемічно-реперфузійного синдрому. У другій дослідні групі моделювали закриту травму органів черевної порожнини та гіповолемічний шок. У третій групі дослідження поєднували пошкодження перших двох груп. Тварин контрольної групи вводили в наркоз, без формування жодних травм. У гомогенаті печінки досліджували рівень дієнових кон'югатів, трієнових кон'югатів та малонового деальдегіду через добу, три та сім діб після моделювання травм. Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопентало натрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця. Результати. Аналіз отриманих результатів показав, що накладання кровоспинних джгутів терміном на дві години викликає значну активацію системи ПОЛ у тканині печінки, навіть через сім діб показники МДА, ДК та ТК не поверталися до нормальних величин. Порівнюючи дослідні групи між собою, з'ясували, що вміст ДК у другій групі був статистично більшим, ніж у першій та меншим, ніж у третій. У ГД-3 показник ДК був статистично більшим, ніж у ГД - 1 та ГД - 2 у всіх контрольних точках експериментального дослідження. У ГД - 3 рівень МДА зростав до сьомої доби: починаючи з першої доби, зріс у 9,4 раза (р0,001), через три доби - у 15,7 раза (р0,001) та через сім діб- у 18,2 раза (р0,001) порівняно з контрольними показниками. Вищевказане показує перспективу подальшого дослідження в розрізі корекції системних змін, які виникають в післяішемічному періоді. Висновки. Ішемічно-реперфузійний синдром в моделі поєднаної травми органів черевної порожнин, призводить до розвитку системних змін, про що опосередковано засвідчує значне зростання показників системи ПОЛ. Дод.точки доступу: Крилюк, В.О.; Кузьмінський, І.В.; Гродецький, В.К.; Фундюр, В.Д.; Якобчук, С.О.; Колотило, О.Б. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |