Коструб, О. О. Аналіз ефективності застосування плазми, багатої факторами росту, при тендинопатіях привідних м'язів стегна у спортсменів [Текст] / О. О. Коструб, Р. І. Блонський, В. В. Котюк // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 2. - С. 9-16. - Бібліогр.: с. 15 MeSH-головна: ТЕНДИНОПАТИЯ (диагностика, терапия, ультрасонография, этиология) БЕДРО ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ СПОРТИВНАЯ МЕДИЦИНА Анотація: Актуальність. Аутологічна плазма, багата факторами росту, (АПБФР) широко застосовується в останні роки для лікування численних травм та захворювань опорно-рухового апарату. Утім, використання ростових факторів при проблемах м’яких тканин залишається значною мірою експериментальним і обмежується дослідженнями in vitro та на тваринних моделях. Застосування АПБФР при тендинопатіях привідних м’язів стегна у спортсменів майже не досліджено. На ефективність лікування можуть впливати також технології приготування АПБФР. Мета роботи. Провести аналіз ефективності застосування аутологічної плазми, багатої факторами росту, (АПБФР) при тендинопатіях привідних м’язів стегна у спортсменів. Методи дослідження. 14 спортсменам із тендинопатіями привідних м’язів стена (при ARS-синдромі) проведено клінічне та сонографічне обстеження до та після лікування за допомогою АПБФР. Пацієнтів розподілено на 2 групи по 7 хворих. Пацієнти першої групи отримували лікування шляхом локального введення АПБФР за “технологією Sanches & Anuta” з інтервалом 7 днів, № 3, а пацієнти другої групи отримували лікування шляхом локального введення АПБФР за “технологією ACP” з інтервалом 7 днів, № 3. Результати. На 3-й стадії тендинопатій привідних м’язів стена встановлено стійку достовірно високу (р0,01) ефективність лікування 71,4% в обох групах хворих, при цьому у пацієнтів 1-ї групи динаміка позитивних змін була більш вираженою на 21-шу та 45-ту добу спостереження, проте вже на 90-ту добу спостереження статистично достовірної різниці між групами виявлено не було, при цьому відсоток рецидивів в обох групах хворих складав 28,6%. Аналіз результатів сонографічного дослідження до та після лікування хворих 1-ї та 2-ї групи свідчить про стійку достовірно високу (р0,01) ефективність лікування 71,4% в обох групах хворих, що корелює з даними клінічного дослідження. Слід зазначити неефективність застосування проведеного лікування у хворих із наявністю остеофітів у ділянках прикріплення сухожилків та осередків кальцифікатів у товщі сухожиль, ознаки яких при сонографічному дослідженні залишалися протягом всього періоду спостереження. Висновки. АПБФР при тендинопатіях привідних м’язів стегна у спортсменів ефективна у більшості випадків незалежно від технології приготування (Sanches & Anuta або АСР), утім, застосування технології Sanches & Anuta призводить до більш швидкого позитивного ефекту. Негативними прогностичними факторами лікування за допомогою АПБФР є наявність остеофітів у ділянках прикріплення сухожилків та осередків кальцифікатів у товщі сухожилків. Для підвищення достовірності отриманих результатів необхідні подальші дослідження з більшою кількістю спостережень. Дод.точки доступу: Блонський, Р. І. ; Котюк, В.В. Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.) |