Уроджені вади розвитку - маркери впливу ксенобіотиків низької інтенсивності [Текст] / O. К. Колоскова [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2022. - Т. XXІ, № 1. - С. 15-20. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338 MeSH-головна: АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ (этиология) КСЕНОБИОТИКИ (вредные воздействия) Анотація: Формування уроджених вад розвитку багато в чому відбувається під впливом несприятливих стимулів зовнішнього середовища. У свою чергу, багато з так званих «сторожових» вад розвитку можуть виступати як маркери екологічного неблагополуччя. Мета дослідження – здійснити аналіз частоти виникнення вад розвитку у плодів і новонароджених за період 2004-2014 рр. за умови проживання їх батьків в альтернативних стосовно забруднення районах Чернівецької області. Матеріал та методи. Комплексне антропогенне навантаження на організм оцінювали з урахуванням біодоступності полютантів ґрунту, води і повітря в окремих районах області за величиною запропонованого нами коефіцієнта екологічного ризику (КЕР). Проведений аналіз даних про загальну кількість новонароджених із уродженими вадами розвитку за період 2004-2018 рік. Отримані результати дослідження аналізували за допомогою комп’ютерного пакета «Statistica 6» Stat Soft і Excell XP для Windows на персональному комп’ютері з використанням параметричних і непараметричних методів обчислення. Результати. Відзначено, що за умови проживання батьків у районах екологічного неблагополуччя (КЕР≥2,0), частота вад розвитку у їх новонароджених становила 48,0‰, а загальна кількість таких вад – 50,36‰. У випадку проживання батьків у більш сприятливій екологічній обстановці (КЕР2,0) частота вад розвитку становила відповідно 36,3‰ та 39,0‰ (p0,05). Співвідношення шансів (СШ) формування вроджених вад розвитку у новонароджених, батьки яких постійно проживали в зонах екологічного ризику, відносно групи порівняння становило 1,62 (95% ДІ: 1-2,6), а для загальної їх кількості ВШ було1,59 (95% ДІ: 1-2,8). Висновок. У випадку тривалого проживання батьків у місцях із підвищеним ризиком впливу на їх організм екологічних факторів низької інтенсивності, у новонароджених частіше, ніж у групі порівняння, формувалися грубі (сторожові) вади розвитку, рекомендовані до обов’язкового обліку в реєстрі EUROCAT. Дод.точки доступу: Колоскова, O.К.; Колюбакіна, Л.В.; Власова, О.В.; Шахова, О.О. Экземпляры: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.) Свободны: всего 1 : чит. зал для проф.-викл. складу (1 экз.) |