Головна Спрощенний режим Опис Шлюз Z39.50
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Пошуковий запит: (<.>I=-578683$<.>)
Загальна кiлькiсть документiв : 1
1.


   
    Вибір оптимального оперативного втручання при лікуванні раку дистальних відділів прямої кишки [Текст] / В. Ю. Бодяка [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology = Klinichna ta eksperimental'na patologiya : щоквартальний український науково-медичний журнал. - 2021. - Т. XX, № 4. - С. 11-19. - Бібліогр. в кінці ст. . - ISSN 1727-4338
MeSH-головна:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ (хирургия)
Анотація: Незважаючи на розвиток сучасної онкології, рак прямої кишки займає лідируючі позиції щодо захворюваності та смертності. Ефективне лікування раку прямої кишки можливо тільки за умови виконання хірургічного лікування. Останнім часом все більше уваги приділяється виконанню сфінктерозберігаючих операцій, які дають змогу уникнути колостоми, покращуючи при цьому якість життя пацієнтів та повертаючи їх у звичне соціальне середовище. Проте після виконання таких операцій у частини хворих виникають ускладнення, особливо у вигляді нетримання газів та калу, що значно негативно впливає на якість життя пацієнтів. Проведення порівняльного аналізу результатів хірургічного лікування раку дистальних відділів прямої кишки після виконання колостомуючого та сфінктерозберігаючого оперативних втручань дасть змогу полегшити вибір оптимального оперативного втручання при цій онкологічній локалізації. Мета дослідження – визначити оптимальне колостомуюче або сфінктерозберігаюче оперативне втручання для лікування раку дистальних відділів прямої кишки шляхом дослідження тривалості операцій, клінічних особливостей перебігу раннього післяопераційного періоду, а також якості життя пацієнтів у віддалені терміни. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 82 медичних карток стаціонарного хворого з діагнозом рак дистальних відділів прямої кишки з 2017 по 2019 роки. Відібрані медичні картки, залежно від методу оперативного втручання, були розподілені на дві групи. Першу групу утворили з 23 осіб, яким виконано черево-промежинну екстирпацію прямої кишки за Кеню-Майлса, другу групу сформували з 59 пацієнтів, яким проведено черево-анальну резекцію прямої кишки з низведенням сигмоподібної кишки. Оцінку якості життя пацієнтів проводили впродовж 1-го року після виконання оперативного втручання, при черговому огляді пацієнтів, за допомогою анкети Американського товариства колоректальних хірургів (ASCRS) із включенням до неї Клівлендською клінічною шкалою інконтиненції. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено на персональному комп’ютері з використанням електронних таблиць Microsoft Excel, а також програми IBM SPSS Statistics. Результати. Підсумовуючи результати проведеного дослідження, слід зазначити, що вік пацієнта не впливає на вибір методу оперативного втручання. Тривалість виконання черево-анальної резекції прямої кишки з низведенням сигмоподібної кишки менша та не залежить від локалізації пухлини, проте тривалість раннього післяопераційного періоду не відрізняється. Відсічення надлишку кишки після проведення черево-анальної резекції прямої кишки з низведенням сигмоподібної не залежить від стадії захворювання, його здебільшого виконують на 12-ту добу. Якість континенції після виконання черевоанальної резекції прямої кишки з низведенням сигмоподібної кишки покращується з часом після виконання оперативного втручання, оскільки у термін до 1-го року понад 40% пацієнтів мають хороше тримання калу та вірогідно зменшується відсоток осіб з повним нетриманням калу. Якість життя після операції Кеню-Майлса покращується швидше, проте з часом, після виконання черево-анальної резекції прямої кишки з низведенням сигмоподібної кишки, відсоток пацієнтів із легким ступенем порушення якості життя зростає у 4,3 раза. Вказана особливість пояснюється необхідністю певного часу для адаптації та відновлення замикальної функції збереженого сфінктера, оскільки якість життя безпосередньо залежить від якості континенції. Висновки: 1.Після операції Кеню-Майлса якість життя пацієнтів покращується швидше, ніж після операції черево-анальної резекції прямої кишки з низведенням сигмоподібної, проте з часом (1 рік), після виконання останньої, кількість осіб із легким ступенем порушення якості життя стає майже у 2 рази більшою (p0,01). 2.При лікуванні раку дистальних відділів прямої кишки слід віддавати перевагу черево-анальній резекції прямої кишки з низведенням сигмоподібної, проте пацієнтам із несприятливим прогнозом щодо тривалості життя необхідно виконувати операцію Кеню-Майлса.


Дод.точки доступу:
Бодяка, В.Ю.; Бабін, В.Д.; Кравчук, С.Ю.; Чупровська, Ю.Я.; Шульгіна, В.В.; Халатурник, І.Б.; Синчишина, Л.В.
Экземпляры: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Свободны: всего 1 : чит.зал періодичних видань, рук.,кат. (1 экз.)
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)